Відомі рівняни розповіли про свої Дні закоханих

Не секрет, що в останні роки наш календар збагатився на різні святкові дати. І йдеться не лише про річниці, професійні чи релігійні свята, а й про приводи для радості, запозичені у наших близьких і далеких сусідів по планеті.

Щоправда, чимало з них сприймаються як свято не всіма. Хтось не розуміє і не відзначає, наприклад, Дня подяки. Інші затято борються з Хеловіном, доки їхні знайомі вбираються в усе чорне та роблять страхітливий мейк-ап задля забави.

Сьогодні на календарі ще одне із запозичених і неоднозначних свят – День святого Валентина. У Сполучених Штатах це – День закоханих. Його відзначають практично усі, навіть ті, хто ще не визначився остаточно з парою чи своїми почуттями. Надсилають листівки-валентинки, купують подарунки, готують сюрпризи та освідчення.

Ми запитали у відомих рівнян, як вони ставляться до цієї дати, святкують чи ігнорують?

Олександр Чубай, нотаріус, депутат Рівненської міської ради:

– Недобре, коли ми проявляємо свої почуття, любов лише в якісь дати: 8 березня, на Новий рік чи в День святого Валентина. Не хочу заглиблюватися в духовну сторону питання і давати оцінку «правильності» Свята закоханих. Для мене особисто це привід ще раз сказати про любов своїй коханій. Зробити їй подарунок.

Якщо День закоханих несе любов, це – прекрасно. Якщо Хеловін пропагує протилежні речі, то для чого нам це свято? Називати ці дні – святами для торговців – це поверхнева думка. Якщо ти працюєш в торгівлі, то й так щомісяця придумуєш акції, аби зацікавити клієнтів. Головне – що пропагує те чи інше свято. Я підтримую запозичені дати і приводи для святкування, якщо вони мають позитивний, добрий контекст.

Оксана Кравець, організаторка конкурсу «Пузата мама», журналістка:

– День святого Валентина для мене має трохи інший, не традиційний сенс. У кожної пари, сім’ї є певні дати, коли люди вітають одне одного, святкують. Для нас із чоловіком 14 лютого – це не якийсь особливий день, пов’язаний з коханням, коли засипають квітами чи подарунками. Після народження донечок, ця дата стала Днем дівчаток. Тато щороку влаштовує для нас трьох якийсь сюрприз, організовує святкову вечерю вдома або ресторані. Часто ходимо на забави. Дівчаткам це цікаво, а нам приємно провести час усім разом.

Як би це не звучало, я розумію що День закоханих – це насамперед, привід для збільшення продажів. Якби я працювала в сфері виробництва ювелірних прикрас, створення якихось крутих футболок чи солодощів, я б цей день використовувала максимально. Бо люди вірять рекламним слоганам і купують. Хтось чекає цього свята цілий рік, бо отримає особливий подарунок. Ще хтось очікує зізнання в коханні чи сам освідчується. А інші влаштовують помпезні вечірки заради того, щоб похизуватись фото в соцмережах. Це – реальність.



Анатолій Чугуєвець, директор МПК «Текстильник», депутат Рівнеради:

– Для мене – це ще один день у календарі. Ні я, ні моя дружина не вважаємо його особливим, тому не даруємо подарунків. Але вітаємо одне одного з тим, що ми кохаємо, як і в інші дні. Не знаю історії походження цього свята, ніколи нею не цікавився. Коли був юним, День святого Валентина не відзначали як свято закоханих.

До нього ставлюся нейтрально. Але вважаю, що кохані люди мають щодня вітати одне одного з тими почуттями, які вони мають. Потрібно частіше казати, що любиш і цінуєш свою близьку людину, дивувати її сюрпризами чи подарунками. Відкрию маленький секрет: у перші роки після одруження дружина часто мене запитувала, чи мені приємно бути в шлюбі з нею? Я спочатку тримав інтригу, мовляв, скажу пізніше. Тепер же, коли ми разом уже 17 років, кажемо одне одному щодня, що ми любимо і нам приємно бути разом, мати родину.

Любов Романюк, депутатка Рівненської міської ради:

– У нашій родині на початку лютого – чимало святкувань. 11 лютого – день народження нашої донечки, цього року їй п’ять. А 13 лютого – річниця весілля. Тож 14 лютого для нас – це продовження нашого особистого свята кохання. 15 лютого – велике релігійне свято. Тому не скажу, що для нашої сім’ї День святого Валентина – це така грандіозна дата. Хоч суть цього свята досить позитивна. Замислюєшся про свої почуття.

У нас підростає син, він до цього дня готує валентинки. Ми любимо відзначати якісь дати в родині, не обов’язково помпезно, але оригінально. Щороку вигадуємо на нашу річницю різні подарунки. Торік замовляла на це свято у своєї подруги Руслани Броновицької м’яку іграшку в формі серця.

Олександр Курсик, директор зі стратегічного розвитку ТРК «Ритм», депутат «Рівнеради»:

– 14 лютого – привід, щоб провести із коханою дружиною цілий день разом. Уже третій рік поспіль разом із ще одною сімейною парою наших друзів влаштовуємо квести по місту. Одного року дівчата придумують випробування хлопцям, а наступного – ми готуємо щось для них. У нас уже була вечеря на Басовому Куті під звуки скрипки. Був квест, коли ми відгадували загадки та шукали нові підказки, завершився день вечерею в ресторані. А торік ми їм влаштували випробування: вони побували в салонах краси, на шопінгу, відгадували загадки. Цього року ми виконуватимемо їхні завдання.

Згідний з думкою, що потрібно шанувати й тішити своїх коханих щодня. Адже зараз темп життя просто неймовірний, ми настільки заклопотані і запрацьовані, що іноді потрібен маленький поштовх, підказка чи дата в календарі, щоб знайти час для себе і своїх близьких: коханих, дітей, батьків, друзів. Тому для мене 14 лютого – це лише привід трішки зупинитись і побути з коханою.

Розпитувала Наталія НИРКОВА

 

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»

Діліться корисною інформацією з друзями: