Тисячолітній обряд водіння Куста, який досі побутує на території Рівненського Полісся, легендарне серпанкове полотно, яке вважають шедевром народного ткацтва, а ще унікальна дудка-викрутка.
Усе це і тисячолітній обряд та інші шедеври, презентували під час обласного форуму «Елементи нематеріальної культурної спадщини як самоідентифікація громади на прикладі Дубровицької територіальної громади». Її учасники, зокрема, вели мову про збереження культурної спадщини та її популяризацію. Тим часом Дубровиччина багата на традиції і давні ремесла. Традиції Рівненського Полісся презентували на Київщині
Річ у тім, що саме у селі Сварицевичі зберігся дохристиянський обряд водіння Куста, який згадували ще давньоруські літописці. Він побутував лише на території Полісся, а учасницями дійства, яке відбувалося на Зелені свята, були тільки жінки. Сам звичай також називають «літніми колядами».
А в селі Крупове від матері до доньки передавали вміння ткати серпанкове полотно. Тонке і напівпрозоре, його виготовляли з ниток із особливого сорту льону. А використовували для весільного і святкового вбрання.
Ще однією цікавинкою краю є так звана дудка-викрутка. Її робили із соснового дерева, зазвичай викручуючи серцевину. Згодом у дерев’яну трубку вставляли денце та випалювали на корпусі шість отворів. Усе це мало свою практику майстрування, якою і досі володіють деякі чоловіки старшого віку.
Також під час форуму обговорили питання гастроспадщини як інструменту популяризації громади. Відбулась і панельна дискусія «Нематеріальна культурна спадщина – збереження самоідентифікації громади». Захід організовано КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР за підтримки управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації. Партнери – Дубровицька міська рада, відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради.