Заяви біженців у Рівному на початку весни не припиняли приймати ні на хвилину. Сергій Черній завіряє, що не відмовили нікому, хто шукав у місті прихисток.
Це вже зараз у Департаменті соціального захисту, як в аптеці, все чітко і злагоджено. Ні багатолюдних черг, ні нервової напруги. А навесні тут воістину яблуку ніде було впасти. Живий багатолюдний потік, здавалося, ніколи не закінчиться. Атмосферу нагнітали сирени повітряних тривог. Але навіть вони не зупиняли роботу працівників департаменту, які продовжували документувати заяви біженців навіть в укритті.
Детально про надання у Рівному прихистку внутрішньо переміщеним особам, які через війну втратили свої домівки, журналістові газети «Сім днів» розповів директор Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради Сергій ЧЕРНІЙ.
– Сергію Олександровичу, зрозуміло, що основне навантаження з прийому біженців лягло на ваш департамент. З якими найбільшими викликами вам довелося зіткнутися?
– Того, що відбувалося у перші дні повномасштабної війни, ніхто не чекав. А тому (будьмо відверті) до цього ніхто й не був готовий. Найважче було морально. Стрес пережили усі. На Рівне нахлинув вал біженців. Люди, покинувши свої домівки, хто як міг, рятувалися від війни, що несла смерть і руйнування. Досі не можу забути згорьовані очі жінок і дітей, сповнені страху і безвиході. Нам і самим тоді нелегко було, тривожно. Та мусили тримати себе в руках і психологічно підтримувати тих, хто пережив справжній жах. Працювали (без будь-якого перебільшення) 24/7. Тобто без жодного вихідного і практично без перерв. Коли лунали сирени повітряної тривоги, переносили офісну оргтехніку в сховище і приймали заяви біженців в укритті. Зважаючи на щоденне зростання кількості переселенців, які зверталися до нашого Департаменту, ми відпрацювали відповідний алгоритм дій. Адже на той час ще не було ніяких нормативних документів, які б регламентували роботу з вимушеними переселенцями. Отож насамперед організували «гарячу лінію» та почали вести реєстр внутрішньо переміщених осіб у режимі реального часу. Працівники департаменту надавали консультації, спрямовували біженців до відповідних служб з питань працевлаштування, навчання дітей, медичного та соціального забезпечення. Відповідно до опитування, визначали потребу осіб у забезпеченні одягом, предметами гігієни та продуктами харчування. Згідно з отриманими заявками формували потреби внутрішньо переміщених осіб, а відтак забезпечували їх усім необхідним, залучаючи волонтерів і благодійників. Фактично на наші плечі лягла видача переселенцям продуктових наборів, придбаних за рахунок коштів міського бюджету.
– Тобто ви займалися не лише прийомом і реєстрацією переселенців, а й забезпеченням їх найнеобхіднішим?
– Допоки не долучилися благодійні організації та фонди, наш департамент займався й питанням продуктового забезпечення біженців. Так упродовж квітня-травня працівниками Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) видано внутрішньо переміщеним особам 6884 продуктових пакети, куплені за гроші резервного фонду Рівненської міської територіальної громади на суму майже 3 мільйони гривень.
Разом з тим, починаючи з травня, у приміщеннях Рівненського НВК №2 «Школа-Ліцей» та з червня в ЗОШ №1 ім. В. Короленка працювали соціальні їдальні, в яких ВПО могли взяти комплексний обід із 50% знижкою його вартості.
Інші 50% вартості фізичним особам-підприємцям, які готували обіди, компенсувалися за рахунок коштів бюджету громади. Відтак за 5 місяців поточного року для часткової оплати вартості 7070 соціальних обідів із міського бюджету спрямовано понад 159 тисяч гривень.
– Сергію Олександровичу, а скільки загалом біженців пройшло через Департамент соціальної політики?
– Ось так відразу навіть важко сказати. Адже чимало людей зупинялося в Рівному на добу-дві чи більше. Потім вони їхали далі – на Львівщину, Івано-Франківщину, Закарпаття, в інші регіони чи за кордон. Але ми допомагали всім – і тим, хто проїжджав через Рівне транзитом, і тим, хто залишився у нашому місті. Всіх необхідно було забезпечити продуктовими пакетами. Інколи потрібно було знайти їм місце для ночівлі.
Нині ж станом на 20 жовтня на обліку в Рівному перебуває 20 430 внутрішньо переміщених осіб. З них 5477 дітей, 771 особа з інвалідністю, 2829 – пенсіонери. Це тоді, коли до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України в місті обліковувалось 1 610 таких людей.
Щоб ви мали повнішу уяву про те, що відбувалося на початках, то скажу лише, що до нашого департаменту із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб щодня зверталося по 600 і більше осіб. Найбільше за день було подано 784 заяви. За місяць видали майже 12 тисяч довідок. Отож люди мали можливість отримувати державну допомогу.
– Таку картину, відверто кажучи, навіть важко уявити. Як ви виходили з цієї ситуації?
– Аби справитися з таким напливом, були створені додаткові робочі місця для здійснення прийому громадян в інших приміщеннях – Інваспорту, ЦНАПі. Для зменшення напруги та уникнення подвоєння черг під час подачі заяв про взяття на облік одночасно здійснювався прийом заяв для виплати допомоги. Крім того, організували роботу мобільних бригад. Тобто, щоб не допускати скупчення ВПО за оформленням документів, працівники департаменту щодня здійснювали виїзні прийоми громадян за місцем їх компактного проживання – у 10 гуртожитках вищих та професійно-технічних закладів міста. Брали із собою оргтехніку для безоплатного копіювання документів, необхідних для формування особових справ, приймали заяви і, опрацювавши їх, видавали довідки ВПО. Треба віддати належне комендантам гуртожитків, з якими була налагоджена тісна взаємодія. Вони разом із активними мешканцями гуртожитків не раз долучалися до організації процесу отримання та роздачі продуктових наборів, які надходили від різних благодійних фондів і організацій. До слова, завдяки налагодженій комунікації від комендантів отримуємо оперативну інформацію щодо проживаючих ВПО, їхні потреби і проблеми. Наразі у місцях компактного поселення (гуртожитках) проживає 1092 особи.
– З якими питанням найчастіше звертаються до вас внутрішньо переміщені особи, вже маючи державну підтримку?
– Виплата держаної допомоги і забезпечення продуктовими пакетами не вирішують усіх проблем вимушених переселенців. Питання, які їх турбують найбільше, ми обговорюємо під час організованих зустрічей, на які запрошуємо представників різних профільних управлінь та відділів. Спілкуємося в неформальній атмосфері, де люди відвертіше діляться своїми негараздами і тривогами. За чашкою кави чи чаю обговорюємо, чим і як можна зарадити в тій чи іншій ситуації.
Водночас до роботи з ВПО залучені працівники Рівненського міського центру соціальних служб, які щодня (за відповідним графіком) здійснюють чергування в гуртожитках та надають ряд послуг: психоемоційну підтримку, консультації з питань соціальних та пенсійних виплат, з питань працевлаштування, медичної допомоги, влаштування дітей до дошкільних, шкільних та інших закладів. За потреби фахівці здійснюють додаткові виїзди для вирішення проблемних питань.
Так, згідно із розпорядженням міського голови Рівненському міському центру комплексної реабілітації осіб і дітей з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату «Крок» надано правові підстави для здійснення комплексу реабілітаційних заходів особам і дітям з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб. У свою чергу Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівне надає переселенцям кризові послуги (натуральну допомогу) та денного перебування (ароматерапія, фіточаї). Разом із тим працівники центру співпрацюють із мобільною групою психологічної підтримки ВПО. Натомість переселенці з числа учасників бойових дій та члени їх сімей можуть отримати послуги, які надає Комунальний заклад «Будинок ветеранів» Рівненської міської ради. Таким чином завдяки спільним зусиллям установ і закладів, їх скоординованій і налагодженій співпраці здійснюються всебічні заходи щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток у Рівному.
– У переселенців, як і в усіх людей, трапляються життєві ситуації, з якими вони не в силі справитися самостійно. Чи можуть у таких випадках сподіватися на підтримку міської влади?
– Справді буває, що внутрішньо переміщені особи потребують облаштування житла, лікування чи вирішення інших нагальних питань. Тож звертаються з цього приводу за допомогою. Питання надання матеріальної допомоги у таких випадках вирішується на засіданнях комісії, яка керується затвердженим розпорядженням міського голови від 01.04.2022 №292-р «Положення про надання у період дії в Україні воєнного стану матеріальної допомоги громадянам з числа соціально вразливих верств населення та громадянам з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах». У цьому документі визначені критерії щодо надання матеріальної допомоги громадянам, котрі проживають та місце проживання яких зареєстровано на території міста Рівне та смт Квасилів не менше двох років та громадянам з числа внутрішньо переміщених осіб, які опинились у складних життєвих обставинах, спричинених дією в Україні воєнного стану. Наразі на кризові звернення 39 внутрішньо переміщених осіб, які проживають у Рівному, надано матеріальну допомогу на суму майже 200 тисяч гривень (з врахуванням суми оподаткування).
Словом робимо все, щоб люди, які через війну опинилися в складних життєвих обставинах, не тільки знайшли у Рівному прихисток, а й відчули, що вони тут не чужі. Вони – наші. У нас нині одна біда, один ворог. Буде й одна на всіх Перемога!
Спілкувався Василь ГЕРУС