У кожного з нас різні мрії: хтось хоче відкривати для себе світ, хтось – придбати машину, інші – ідеальну зовнішність у пластичних хірургів, декотрі бажають знайти кохання, щоб раз і на все життя, дехто воліє бути популярним, а хтось взагалі хоче мати все й одразу.
Михайло Ловга мріє, аби всі діти були здоровими, щоб ті, хто, здавалося б, приречений на неповноцінне життя, впевнено ставали на ноги.
У квітні цього року користувачі соцмереж жваво обговорювали новину, що точно вразила кожного, хто її прочитав, – з ініціативи молодого дитячого нейрохірурга Волинської обласної дитячої клінічної лікарні у медзакладі облаштували сучасну операційну залу без єдиної копійки державних коштів. Цим медиком і був Михайло Ловга. Завдяки його наполегливості у лікарні вдалося, власне, відкрити окреме нейрохірургічне відділення.
– Я не думав, що цю ідею-фікс вдасться здійснити. «Ну, хоч би стіни поробити, електрику підвести, електрощитову поміняти, кількість розеток збільшити», – отак я думав. Це насправді було нереальною ідеєю, але з допомогою небайдужих усе стало реальним.
Білоруські медики звертаються до чиновників та силовиків (ВІДЕО)
Антибіотіки при COVID – нашкодять
Михайло Ловга народився у Санкт-Петербурзі. Його батько був військовим лікарем і у той час приходив там навчання. Утім, усе своє свідоме життя майбутній нейрохірург прожив у Львові.
– З другого року в університеті я бачив себе хірургом, але ніколи не хотів бути нейрохірургом, тим паче дитячим, – зізнається Михайло Ловга. – Я не міг знайти місце роботи ні у Львові, ні у Львівській області. Так на інтернатурі я опинився на Волині. Мав приїхати лише на місяць, а потім повернутися назад у Львів. Але…
Із перших днів на Волині Михайло Ловга почав асистувати хірургам. Каже, що його надзвичайно вразила відкритість волинських спеціалістів, які з радістю ділилися своїми знаннями та вміннями, що для Львова на той час було нехарактерно. Потім він повернувся назад, працював у бригаді приватної швидкої допомоги, але за пів року не провів жодної операції. Тому згодом, заручившись підтримкою майбутньої дружини, таки проміняв залюблене туристами місто на Луцьк, аби мати змогу постійно допомагати іншим. Тепер Михайло Ловга з гордістю говорить, що він – лучанин.
Продовження читайте тут
Джерело http://www.volynpost.com/