Рівненські хіміки знову стали заручниками великої політики

Підпишіться на 7dniv.rv.ua у Google News! Тільки актуальні новини!

Вчора, 8 липня, на ПрАТ «Рівнеазот» відбулися збори уповноважених представників трудових колективів структурних підрозділів – керівників цехів, голів профспілкових організацій, членів профспілкового комітету, на яких обговорили ситуацію, що склалася на заводі. А вона – критична, якщо не сказати більше – навіть драматична. Адже через нинішню державну економічну політику хімічний гігант змушений буде працювати на умовах давальницької системи. А це, у свою чергу, зменшить обсяги виробництва і потягне за собою масове скорочення персоналу.  Відтак, люди можуть залишитися без роботи, а держава – без податків.

Таку невтішну ситуацію спричинило рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Міністерства економіки України, згідно з яким припинено спеціальне розслідування стосовно імпорту в Україні мінеральних добрив. Іншими словами,  відмова у запровадженні 30% квоти для іноземних постачальників фактично ставить національного товаровиробника на коліна. А отже таке рішення, м’яко кажучи, не відповідає національним інтересам України.

Останній 5 років наш завод стикався із багатьма проблемами, в тому числі й з позбавленням можливості конкурувати на ринку мінеральних добрив в Україні, – розповідає голова правління ПрАТ «Рівнеазот» Михайло Заблуда. – Зокрема, через високий тариф на природній газ, який є для нас є сировиною, а тому диктує цінову політику на мінеральні добрива. Ми запропонували нашій владі створити однакові умови роботи як для нас, так і імпортерів. Адже нерівні умови і ставки на податок роблять продукцію вітчизняних підприємств збитковою. Так, за останні роки загальний обсяг продукції, що ми виробляємо, наближався до 80% наших потужностей. У цей же час у 2017 році ми зупиняли завод на пів року. Наш завод втрачає не тільки зовнішній, але й внутрішній ринок. Відтак, дійшло до того, що перед нам постало питання як зберегти завод.

Враховуючи назрілу критичну ситуацію, Рівнеазот звертався до влади, ділових партнерів і сільгоспвиробників з пропозицією розробити взаємоприйнятний варіант розвитку ринку міндобрив в Україні, щоб не поховати вітчизняну хімічну промисловість остаточно.



– На жаль, взаєморозуміння не знайшлося, – констатує Михайло Заблуда. –  Ми по цьому питанню працювали з міністерством економіки, була створена міжвідомча комісія, яка розглядала питання можливих варіантів управління  цим процесом. І в кінці-кінців вирішили зробити український ринок мінеральних добрив повністю відкритим. Ми ж, аби зберегти хімічну галузь, пропонували запровадити в Україні квоту на імпортну продукцію. Зокрема,  просили, щоб нам залишили 40% ринку, а решту віддали для імпорту. Завдяки цьому завод міг би ефективно  працювати на наш і закордонний ринки. Але до нас не дослухались.

 Відтак, на український ринок зайдуть виробники з Польщі, Румунії, Білорусі, Туреччини і, звичайно, Росія. Причому, за прогнозом аналітиків, доля міндобрив російських підприємств, які опиняться в найвигідніших умовах, становитиме 90% від усього імпорту. це російська продукція. А тим часом, керівництво ПрАТ «Рівнеазот», щоб втриматись на ринку міндобрив, змушене вдаватися до антикризових заходів, які допоможуть максимально оптимізувати витратну складову. Один із них – це взаємні домовленості на виготовлення продукції на давальницьких умовах. Тобто, завод зароблятиме на наданні послуг, – пояснює Михайло Заблуда, –Такий режим роботи на давальницьких умовах ми взяли за основу, він нам дозволяє здійснювати виробництво аміаку та селітри. Відтак на нас чекає попереду серйозне скорочення персоналу компанії. За нашими розрахунками, потрібно скоротити близько 40% трудового колективу, а це – 977 працівників. Ми просто змушені піти на такий крок. А от якби ми працювали в нормальних умовах, і на повну потужність то й люди мали б роботу, і підприємство могло б сплачувати більше 1 мільярд гривень податку. До слова, торік Рівнеазот сплатив 246 мільйонів гривень податків, з них 127 мільйонів до державного бюджету України, близько 83 мільйона гривень – до міського бюджету Рівного, 36 млн. гривень – до бюджетів громад Рівненського району.

– Ми чудово розуміємо важливість хімічного підприємства для Рівного, – каже секретар Рівнеради Сергій Паладійчук. –

Влада міста ніколи не ігнорувала такі важливі питання життєдіяльності Рівнеазоту. Мені прикро, що одна із ключових галузей промисловості зараз опинилася в такій скрутній ситуації. Знаю, що депутати Верховної Ради не мають спільного рішення щодо цього питання. Втім, виходить, як у відомій приказці «Пани сваряться, а у хлопiв чуби тріщать». Тобто, десь там наверху вирішуються питання економічного і політичного характеру, а заручниками ситуації стають прості трудівники, які перебувають у невизначеності, що робити далі. Безумовно, депутати і я особисто хочемо, щоб завод працював, і ми будемо звертатися до Уряду і Президента для того, щоб нас почули. На сесію міськради ми маємо намір приймати відповідне звернення до центральної влади по ситуації, що склалася з Рівнеазотом. Мені прикро, що в Україні зараз, на жаль, краще чують тих, хто кричить і махає прапорами, ніж тих, хто сумлінно робить свою роботу.

На зборах також виступив голова Федерації профспілок Рівненщини  Микола Шершун. Він, зокрема, висловив своє обурення діями влади, яка ставить під загрозу існування не тільки Рівнеазоту, а й усієї вітчизняної хімічної галузі.

   Приєднуйтеся до спільноти 7dniv.rv.ua 
   і новини самі знайдуть вас

Аліна БУДАФЕНКО

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»

   Приєднуйтеся до спільноти 7dniv.rv.ua 
   і новини самі знайдуть вас

Діліться корисною інформацією з друзями: