Професор Олександр Галич часто порівнював свою долю з крилами птаха. Бо одне його «крило» змужніло на заході України, інше загартувалося на сході.
В серці цього великого в прямому й переносному сенсах чоловіка жила єдина наша держава, яку він, власне, уособлював у собі.
Перший у незалежній Україні доктор філологічних наук, літературознавець, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, відмінник освіти України… І цей перелік можна продовжувати.
Втім, головними чеснотами Олександра Галича, що вивищувалися над оцим послужним списком, були Інтелігентність та Людяність. Саме так – з великої літери.
…10 березня цього року він відійшов у Вічність тихо й несподівано. Наче не хотів завдавати нам усім зайвих турбот та клопотів – війна ж бо… Але разом з ним пішов цілий світ. Ні, Всесвіт! Всесвіт Олександра Галича. Звучить, чи не так?
«Він був для мене не лише чоловіком, з яким ми прожили у парі десятки щасливих років, а й колегою та вірним другом. Тепер щодня вчуся жити без нього. Але ніяк не йде мені та надскладна наука», – зізнається вдова Олександра Галича, доктор філологічних наук за спеціальністю «Журналістика» Валентина ГАЛИЧ.
Подружжя починало торувати шлях в науку у Рівненському державному педагогічному інституті в далекому 1978-му. Тут затрималися на два десятиліття, аж поки не отримали запрошення на роботу до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Тож у 1998-му переїхали. Луганщина – мала батьківщина Олександра, а сусідня Донеччина – Валентини Галич. Рідна земля окрилювала й надихала, тож науковий політ був високим і професійним.
Олександр Галич поставив на крило сотні молодих науковців. Під його керівництвом захистили 37 кандидатських та 8 докторських дисертацій! І понесли в українську науку непересічно глибоку за суттю школу професора Галича. Олександр Андрійович був витонченим і, я б навіть сказала, рафінованим науковцем: понад 500 грунтовних досліджень, опублікованих в Україні та за кордоном, 20 підручників, за якими зараз навчаються майбутні філологи…
У 2014-му, тільки-но ворожий чобіт ступив на нашу землю, Галичі залишили своє помешкання в Луганську, солідну бібліотеку й приїхали до Рівного. Щоб уже в зрілому віці розпочати життя спочатку. Вони сповна скуштували переселенської долі. Але не зламалися: готували майбутніх журналістів у Національному університету водного господарства та природокористування, а згодом – у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука. Це вже точно: коли говорять гармати, музи не мовчать!
Днями на будинку, де жив Олександр Галич, на вулиці Буковинській, 5а в Рівному, урочисто відкрили меморіальну дошку пам’яті. Зібралися його учні, колеги, друзі. Світлий, глибокий, проникливий погляд професора зі сторінок відкритої книги – хіба могла бути іншою пам’ять про людину, яка понад усе любила не себе в науці, а науку в собі?
У тому погляді з’єднався весь його величезний і неповторний Всесвіт. І щира, по-дитячому незрадлива та лірична душа, яка завжди прагнула справедливості.
«Коли Олександр Андрійович відійшов, я зазирнула в його блокнот і натрапила на свіжі рядки, – розповідає Валентина Галич. – Ось одна з останніх прижиттєвих поезій, написаних рукою і серцем мого чоловіка.
Спогад про майбутнє
Там інше все: дерева, люди, квіти. Нас там не ждуть: для них ми всі – чужі. І ветерани, й зовсім юні діти, І в битвах загартовані мужі. Там інший світ: ми не туди ввірвались, Хоч там минув значний шматок життя. Ми свідками були: снаряди рвались, Життя і смерть летіли в небуття. Та вибір є завжди екзистенційний В проєктах і надіях майбуття. Щемкий, крутий і дуже емоційний, Коли почати знов з нуля життя…
Рівненська обласна лікарня, березень 2023-го.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Читайте також: Під російський призов можуть потрапити українські діти в Маріуполі
- Хірурга Гощанської лікарні оштрафували за сфальсифікований діагноз ухилянту
Суд виніс вирок хірургу Гощанської багатопрофільної лікарні Василю Заболотному за підробку офіційних документів. Обвинувачений сфальсифікував діагноз чоловіку призовного віку, за що отримав покарання у вигляді 3400 грн штрафу.