За два дні мешканці Рівненської області перерахували аферистам майже 1 мільйон гривень. Попри регулярні попередження поліції, 14 людей у різних районах регіону стали жертвами поширених шахрайських схем.
Найчастіше зловмисники використовували соціальну інженерію – від нібито «термінової допомоги родичу» до фейкових оголошень про продаж товарів і пропозицій фінансових «вигідних» позик, повідомили в Поліції Рівненщини.
Як діяли шахраї та скільки втратили люди
За даними поліції Рівненщини, схеми були типовими: прохання про грошову позику, повідомлення про «збереження коштів», продаж товарів у соцмережах (побутова техніка, автомобілі тощо), а також легенда про «родича, який потрапив у біду».
Суми переказів коливалися від 2 тисяч до 400 тисяч гривень. Найбільше потерпілих зафіксували в обласному центрі та Рівненському районі.
Правоохоронці наголошують, що попри інформаційні кампанії у медіа, навчальних закладах і громадських місцях, люди продовжують втрачати гроші через необережність та довіру до незнайомців.
Чому це відбувається
Поліція пояснює, що шахраї активно використовують психологічний тиск і створюють відчуття терміновості. Найчастіше жертви не встигають перевірити інформацію або діють імпульсивно.
Окрему роль відіграють онлайн-оголошення та дзвінки, що імітують банківські служби чи повідомлення про проблеми з родичами.
Як не стати жертвою
У ГУНП в Рівненській області закликають дотримуватися базових правил безпеки:
- не розголошувати конфіденційні дані;
- не переходити за підозрілими посиланнями та обговорювати угоди лише в межах офіційних платформ;
- у разі дзвінка «з банку» – завершити розмову та самостійно зателефонувати на офіційну гарячу лінію;
- якщо мова про родичів чи термінову допомогу – обов’язково перевірити інформацію напряму.
Правоохоронці наголошують: жодна фінансова установа чи офіційна служба не просить переказувати гроші на сторонні рахунки під час телефонної розмови.
Шахрайські схеми з телефонними дзвінками та онлайн-продажами залишаються одними з найпоширеніших в Україні. Поліція регулярно фіксує нові випадки, коли громадяни втрачають значні суми через довіру до невідомих осіб або поспішні фінансові рішення.


