Енергетика і пальне – такі ж стратегічні сфери, як і виробництво зброї. Впевнена голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська.
Це в Україні стало зрозуміло під час “паливної кризи”, адже проблема загальмувала економіку країни на тривалий термін, що несе небезпеку в умовах військового стану. В нашої країни окрім постачання зброї є й інші вразливі місця, на захист яких потрібно реагувати швидко та комплексно. АМКУ аналізує, робить висновки, прогнозує та перебуває у стані підвищеної готовності.
Вітчизняним постачальникам вдалося частково налагодити нові логістичні шляхи й пальне на АЗС стає більш доступним. Але це не знімає з порядку денного завдання щодо встановлення причин виникнення дефіциту та напрацювання алгоритму недопущення такої ситуації у майбутньому.
Як повідомляє Ольга Піщанська,найбільш поширеним порушенням, яке вчиняють учасники цього ринку є – змови чи картелі. Загалом відстежувати картелі на ринку пального досить складно, а доводити ці змови – ще важче. Імпортозалежність українських ринків – також не нова проблема.
АМКУ неодноразово звертав увагу Кабміну на загрози стабільного постачання нафтопродуктів в Україну. Адже близько 80% нашого ринку наповнюється з росії та білорусі. Вітчизняний ринок пального залежав від білоруського виробника, навіть тоді, коли він зупиняв свої потужності на ремонт.
Комітет наполягав, що для гарантування стабільності ринку пального та зменшення залежності економіки від зовнішніх постачальників, треба працювати у напрямку диверсифікації постачання пального, стимулювати завезення в Україну сирої нафти, сприяти нарощуванню обсягів виробництва нафтопродуктів вітчизняними НПЗ та створювати стратегічні запаси. Також ми вказували і на певні проблеми, що обмежували розвиток конкуренції на ринку та створювали передумови для дестабілізації цінової ситуації.
Це – застаріла матеріально-технічна база вітчизняних НПЗ, її висока зношеність, низька інвестиційна привабливість галузі та як наслідок – відсутність фінансових вкладень у модернізацію НПЗ та побудову нових заводів. А ще, на жаль, не було почуто і позицію АМКУ щодо запровадження державного регулювання цін на рику пального.
Минулого року ми не підтримали цю постанову Уряду, зауваживши, що відсутність економічного обґрунтування розмірів граничних рівнів торговельних надбавок та інформації про наслідки таких обмежень можуть призвести не лише до негативних наслідків, а й створити передумови для кризових ситуацій на цих ринках. Натомість у контексті необхідності запровадження прозорих механізмів формування вартості нафти та нафтопродуктів АМКУ пропонував розвивати біржову торгівлю, за аналогією з тим, як зараз продається через біржі газ чи електроенергія.
Це могло б стати дієвим інструментом для балансування ринку та унеможливлення спекуляцій на ньому. Утім, підтримки ця пропозиція теж не отримала. Хоча у 2019 році ми були дуже близькі до успіху…
Уряд, задля підвищення енергетичної безпеки країни та імплементації Директиви 209/119/ЄС Ради від 14 вересня 2009 року (описує модель відповідного ринку та принципи його роботи. По ній працюють всі країни ЄС) своєю постановою затвердив створення моделі стратегічних запасів нафти й нафтопродуктів на 90 днів. Якби вона тоді була втілена у життя, ми не мали б нинішніх проблем, або принаймні збитки завдані дефіцитом не були такими значними. Далі – до нашого дослідження щодо причин нинішнього дефіциту пального. Зараз ми вивчаємо:
- поведінку гравців у період виникнення дефіциту, зокрема, їхні дії щодо ресурсного наповнення пальним АЗС;
- ймовірні проблеми під час закупівлі пального за кордоном та їхні причини;
- кількість наявного залишку пального у резервуарах АЗС.
- питання гуртової реалізації нафтопродуктів у межах групи найбільших операторів ринку та за її межами
- процес реалізації пального у межах вертикально інтегрованих компаній.
Отримана на цей час інформація частково підтверджує, що на ситуацію вплинула зруйнована інфраструктура галузі, розірвані логістичні ланцюги та навіть брак бензовозів. Також ми бачимо, що постачання пального на момент початку кризи скоротилося, хоча і не зупинилося повністю:
- співвідношення обсягів імпорту палив за 5 місяців 2021 року відносно 5 місяців 2022 року, було від’ємним (бензину марки А-92 у 2022 році завезено в Україну на 36 % відсотків менше, ніж у 2021 році, бензину марки А-95 на 27 % менше, бензину марки А-98 на 64 % менше, дизельного палива на 15 % менше та СВГ на 53 % менше);
- обсяги залишків, які мали оператори ринку на своїх складах також значно зменшились у порівнянні до введення воєнного стану (до 24.02.2022).для остаточного формування загальної картини по цьому питанню ще чекаємо інформацію щодо зміни споживчого попиту на пальне у зазначений період.
Так, держава втратила майже 100% джерел наповнення ринку пального, оскільки до запровадження воєнного стану ми у більшості купували його в білорусі та – в російській федерації. Але все вище перераховане не означає, що ми автоматично виключаємо можливість існування й інших, суб’єктивних факторів, що могли “поглибити” паливну кризу.
Якщо під час дослідження ми виявимо ознаки того, що окремі суб’єкти господарювання могли у неконкурентний спосіб скористатися складною ситуацією на ринку для досягнення власних економічних переваг чи зисків, буде вжито заходів відповідно до законодавства.
Але незалежно від того, виявимо ми ознаки порушень чи ні, уже зараз зрозуміло, що частина висновків за підсумками цього дослідження знову стосуватиметься необхідності здійснення комплексних заходів для убезпечення у майбутньому ринку пального від ризиків та загроз: необхідності створення стратегічних запасів та запровадження сучасної системи моніторингу, біржова торгівля, ефективна диверсифікація, підвищення рівня конкуренції та інвестиційної привабливості галузі в цілому.
До слова, оскільки до Комітету надійшло ще й чимало скарг на завищені, як стверджують скаржники, роздрібні ціни на АЗС, не виключно, що після завершення цього дослідження стартує нове, що стосуватиметься ціноутворення. Упереджуючи закиди про тривалість досліджень та розслідувань АМКУ наголошу, що ці рішення – не миттєва карма. Але навіть через рік чи два теж буде боляче, якщо порушив закон.