З 2027 року українська старша школа стане трирічною та профільною. Учні після 9 класу обиратимуть напрям навчання залежно від своїх інтересів і планів на майбутнє.
Рівне вже готується до цих змін: у місті формують мережу академічних ліцеїв, де навчатимуться учні 10–12 класів. Така модель має допомогти школярам краще зрозуміти, ким вони хочуть бути, і цілеспрямовано готуватися до обраного фаху або університету.
Про те, як проходитиме перехід і що важливо знати батькам та школярам, розповідає начальник управління освіти Рівненської міської ради Андрій Мазур.
Що таке профільна старша школа і навіщо вона потрібна
– Пане Андрію, що означає поняття «профільна старша школа» і чому її створення є важливим етапом реформи освіти?
– Профільна старша школа є частиною загальної реформи «Нова українська школа», яка розпочалася ще у 2017 році. Її головна мета — підвищити якість освіти та надати учням можливість обирати напрям навчання, який відповідає їхнім інтересам і планам на майбутнє. Це не просто структурна зміна, а нова філософія освіти. Вона спрямована на те, щоб учень отримував глибші знання саме з тих предметів, які будуть необхідними для вступу до закладу вищої освіти або подальшої професійної діяльності.
Що обиратимуть учні після 9 класу
– Які можливості відкриються для учнів, які закінчать 9 клас у червні 2026 року?
– Після завершення 9 класу школярі зможуть самостійно обирати свій подальший освітній шлях.
Перший варіант – продовження навчання в 10 класі в академічному ліцеї, якщо дитина планує вступ до закладу вищої освіти.
Другий варіант – навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, де можна здобути конкретну професію, отримувати стипендію і швидше вийти на ринок праці.
Третій варіант – вступ до закладів фахової передвищої освіти, які дають можливість здобути спеціальність і диплом фахового молодшого бакалавра, що стане добрим фундаментом для подальшого навчання.
Четвертий варіант – навчання у закладах спеціалізованої освіти: мистецьких, спортивних, наукових, військових чи безпекових ліцеях. Якщо дитина має особливі здібності або талант, у таких закладах вона зможе отримати поглиблені знання у відповідній галузі.
Як зміниться мережа шкіл у Рівному
– Як саме зміниться мережа шкіл у Рівненській громаді після впровадження цієї реформи?
– Наразі у Рівненській міській територіальній громаді функціонує 35 закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності. Це 9 гімназій, 25 ліцеїв і 1 навчально-реабілітаційний центр «Особлива дитина» для дітей з особливими освітніми потребами.
Після реформи кількість ліцеїв суттєво зменшиться. Згідно з рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 5 листопада 2024 року №126, у громаді функціонуватиме шість академічних ліцеїв: №8, №13, №20, «Український», «Колегіум» та об’єднаний ліцей «Лідер»-«Елітар». У цих закладах навчатимуться лише учні 10–12 класів. Вони будуть відокремлені від початкової школи та гімназії. Решта закладів працюватимуть як гімназії, тобто забезпечуватимуть освіту лише до 9 класу.
Чим відрізняється академічний ліцей від звичайної школи
– Чим академічний ліцей відрізнятиметься від звичайної старшої школи, до якої ми звикли?
– У нинішній системі старшої школи всі учні вивчають однаковий набір предметів. В академічному ліцеї все буде інакше: учень вивчатиме обов’язкові предмети — українську мову і літературу, історію та громадянську освіту, математику, іноземну мову, фізичну культуру — а також самостійно обиратиме профільні дисципліни.
Для прикладу, в ліцеї «Лідер»-«Елітар» уже сформовано два основні кластери.
Перший – STEM-кластер, який включає профілі з поглибленим вивченням хімії, біології, математики, фізики, інформатики, технологій та економіки.
Другий – соціально-гуманітарний кластер, що передбачає поглиблене вивчення історії, громадянської освіти, географії та іноземної мови.
Навчання відбуватиметься у змінних групах, залежно від обраного профілю, з використанням інтегрованих курсів, модульної системи та сучасних форматів оцінювання
Як учні обиратимуть профіль.
– Як відбуватиметься вибір профілю? Адже дев’ятикласники – це ще підлітки, які не завжди можуть чітко визначитися зі своїм майбутнім.
– Це справді важливе питання. Ми чудово розуміємо, що у 15 років не кожен готовий зробити остаточний вибір. Тому модель профільної школи передбачає адаптаційний 10-й клас. Це своєрідний перехідний етап, під час якого учень може надолужити прогалини у знаннях, перевірити, чи підходить йому обраний профіль, і за потреби змінити напрям.
Повноцінне профільне навчання починається в 11-му і 12-му класах, коли дитина вже більш свідомо визначається зі своїми інтересами та планами на майбутнє.
Як комунікуватимуть реформу з батьками та школами
– Коли йдеться про зміни, завжди з’являються чутки, домисли й напруга. Як уникнути дезінформації та паніки серед батьків і учнів?
– Ми вже розробили інформаційну стратегію, щоб забезпечити прозорість і зрозумілість процесів.
Насамперед проведено анкетування серед учнів дев’ятих класів та їхніх батьків. Ми прагнемо з’ясувати, наскільки вони поінформовані про реформу профільної школи, чи готові до переходу в нову модель, які мають очікування і тривоги.
Отримані результати допоможуть скоригувати подальшу комунікацію та навіть мережу навчальних закладів, щоб вона відповідала реальним запитам громади.
Крім того, в кожній школі відбуваються зустрічі з педагогічними колективами, учнями та батьками, де керівники закладів роз’яснюють суть і переваги профільного навчання, а також можливі варіанти вибору профілю в місті.
Як відбуватиметься вступ до ліцеїв
– Як саме відбуватиметься набір учнів до академічних ліцеїв? Чи передбачено конкурс?
– Вступ до академічних ліцеїв буде відкритим, без територіального обмеження. Це означає, що учень зможе вступити до будь-якого ліцею, який його зацікавить, незалежно від місця проживання. Якщо кількість охочих перевищить кількість місць, буде проведено конкурс. Але всі критерії цього конкурсу будуть прозорими, зрозумілими та справедливими.
У разі великого попиту ми готові розширювати мережу ліцеїв або відкривати додаткові класи, щоб жодна дитина не залишилася без можливості навчатися в бажаному профілі.
– Яке головне послання Ви хотіли б передати батькам і учням перед початком цих змін?
– Ми усвідомлюємо, що зміни завжди непрості, але вони необхідні. Профільна школа – це не просто реформа, а нова якість освіти. Це про право дитини на власний вибір, про її розвиток, мотивацію та впевненість у майбутньому.
Управління освіти Рівненської міської ради робить усе, щоб цей процес був зручним, прозорим і зрозумілим. Ми хочемо, щоб кожна дитина в нашій громаді почувалася підтриманою, а не розгубленою. Ми запрошуємо до співпраці всіх — учнів, батьків, учителів. Реформа стане успішною лише тоді, коли кожен з нас буде її свідомим учасником.
Розмову вела Мирослава ЖОВТАН
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
Журналіст із понад тридцятирічним досвідом роботи в регіональній пресі. Працює з темами місцевого самоврядування, суспільного життя, історії, культури та розвитку громад. З 2018 року головний редактор газети “Сім днів”
У різні роки був кореспондентом, завідувачем відділу, заступником головного редактора та головним редактором у виданнях «Вільне слово», «Рівне», «Літопис Заходу», «Рівненська газета» та «Сім днів». У 2018–2023 роках очолював редакцію газети «Сім днів» і керував діяльністю ТОВ «Рівненська газета “Сім днів”».
У 2013 році отримав звання Заслуженого журналіста України.