Понад 1,89 млн доларів і майже 247 тис. євро готівкою. Саме стільки задекларували 22 посадовці керівництва Рівненської та сусідніх обласних військових адміністрацій разом із членами своїх родин.
На банківських рахунках у цих же валютах – у десятки разів менше: 46,3 тис. доларів і 1,4 тис. євро. А державні облігації, які під час війни стали одним з інструментів підтримки бюджету, у цій вибірці майже не трапляються.
Ми проаналізували декларації за 2025 рік керівництва Рівненської, Волинської, Житомирської, Хмельницької та Тернопільської ОВА. Йдеться про голів адміністрацій, їхніх перших заступників, заступників та керівників апаратів.
Це не повне всеукраїнське дослідження, а регіональний зріз. Ми свідомо обмежилися керівництвом ОВА Рівненщини та чотирьох сусідніх областей. Аналіз статків міських голів, керівників районів, обласних рад і депутатського корпусу потребує окремої роботи.
Цей матеріал – не про порушення. Закон не забороняє посадовцям зберігати кошти готівкою. Проте в умовах повномасштабної війни спосіб збереження грошей має суспільне значення.
Що саме ми рахували
Ми не досліджували походження статків і не порівнювали доходи посадовців. Предметом аналізу стало інше: де саме вони зберігають задекларовані заощадження.
Для цього ми вивчили два ключові розділи декларацій:
- Розділ 12 “Грошові активи” – готівка, кошти на банківських рахунках, депозити, позики третім особам.
- Розділ 7 “Цінні папери” – саме тут мають бути вказані ОВДП, якщо вони перебували у власності посадовця або членів його сім’ї станом на кінець звітного періоду.
Усі суми рахували сукупно: посадовець разом із членами сім’ї, які зазначені в декларації.
Окремо зазначимо: декларацію першого заступника голови Волинської ОДА Олега Стельмащука за 2025 рік у відкритому доступі знайти не вдалося, тому його не враховували в підсумкових сумах. Причина відсутності декларації у відкритій частині реєстру нам невідома. Одне з можливих пояснень – обмеження публічного доступу, яке закон допускає для окремих категорій декларантів або членів їхніх сімей. Підтвердження саме щодо цього випадку ми не маємо.
Готівка проти банків: наочний дисбаланс
Навіть без перерахунку у гривню очевидний величезний розрив між довірою до власної шухляди та довірою до фінансової системи держави.
| Валюта | Готівка «на руках» | На банківських рахунках | Дисбаланс |
| Долари США | 1 892 400 $ | 46 343 $ | у ~41 раз більше готівки |
| Євро | 246 900 € | 1 388 € | у ~178 разів більше готівки |
| Гривня | 8 007 653 грн | 5 829 035 грн | у ~1,4 раза більше готівки |
Якщо перерахувати задекларовану валютну готівку за офіційним курсом НБУ станом на 31 грудня 2025 року — дату, на яку подаються дані в щорічних деклараціях, – йдеться про майже 92,5 млн грн в еквіваленті. Якщо додати ще задекларовану гривневу готівку, загальна сума готівкових коштів у цій вибірці перевищує 100 млн грн.
Де найбільше готівкової валюти?
Найбільші суми готівкової валюти виявилися в деклараціях посадовців Волинської та Хмельницької ОВА.
- Заступник голови Волинської ОВА Денис Денищенко спільно з родиною задекларував 417 300 доларів, 62 000 євро та 1 325 000 грн готівкою.
- Заступник голови Волинської ОВА Тарас Шкітер разом із сім’єю вказав 116 800 доларів і 81 300 євро готівкових коштів.
- Голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін задекларував 290 000 доларів готівкою, а його заступник Владислав Фалюш – 325 000 доларів.
Значні суми фігурують і в деклараціях керівництва Рівненської ОВА. Зокрема, заступниця голови ОВА Людмила Шатковська разом із членами родини має 139 800 доларів та 7 300 євро готівки. Перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін задекларував 68 000 доларів та 1 970 000 грн готівкових коштів.
Водночас у цій вибірці є й зовсім інші приклади. Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль готівки взагалі не задекларував, проте вказав 418 505 грн на банківських рахунках. Перша заступниця голови Житомирської ОВА Наталія Остапченко так само не має задекларованої готівки, але зберігає у банках 258 576 грн.
Чому готівка і гроші на рахунках – не одне й те саме?
У деклараціях готівка та кошти в банку формально об’єднані в одну категорію – заощадження. Але для економіки країни, що воює, це принципово різні речі.
Гроші на банківських рахунках залишаються всередині фінансової системи. Вони працюють: підтримують ліквідність банків, стають ресурсом для кредитування бізнесу або для купівлі фінустановами тих же державних цінних паперів.
Натомість готівкова валюта, яка лежить поза банками, фактично вилучена з фінансового обігу. Вона не працює на економіку, не підтримує стабільність гривні та не фінансує оборонні потреби держави.
ОВДП як альтернатива «шухляді»
Державні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – це інструмент, через який громадяни або бізнес фактично позичають гроші державі на армію та соціальні видатки. Фізичні особи в Україні активно купують не лише гривневі, а й валютні ОВДП – у доларах та євро, зберігаючи валютну прив’язку.
Станом 15 липя 2026 року на портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив близько 155 млрд грн в еквіваленті (для порівняння на 22 червня 2026 року було 153,2 млрд грн). З них 90,8 млрд грн припадало на гривневі облігації, 48,3 млрд грн – на доларові, і ще 12 млрд грн – на єврові (цифри на 1 липня).
Тобто державний інструмент для тих, хто хоче безпечно зберігати заощадження у валюті й водночас допомагати країні, існує і користується попитом.
Але серед 22 проаналізованих посадовців п’яти ОВА та їхніх сімей ОВДП майже відсутні. У розділі «Цінні папери» ми знайшли лише один випадок: скромні 3 одиниці ОВДП у власності дружини заступника голови Волинської ОВА Дениса Денищенка. У решти керівників областей державні облігації не задекларовані взагалі.
Приклад Президента vs регіональна реальність
Сама ідея інвестування в ОВДП не є чимось екзотичним для українського політикуму. Ба більше, цей інструмент є важливою частиною фінансової поведінки найвищого керівництва держави.
У декларації Президента України Володимира Зеленського ОВДП посідають помітне місце. За даними Офісу Президента, у 2025 році родина Зеленських отримала 8 364 921 грн доходу від погашення облігацій внутрішньої державної позики. Тобто на найвищому державному рівні є чіткий приклад використання інструменту, який влада пропонує своїм громадянам.
На рівні керівництва областей картина протилежна. В ОВА Рівненської, Волинської, Житомирської, Хмельницької та Тернопільської областей військова еліта віддає перевагу готівковій валюті, повністю ігноруючи державні цінні папери.
Чому це має значення?
Звісно, ці кошти самотужки не вирішили б проблем державного бюджету. Україна потребує мільярдних зовнішніх вливань, і близько 100 млн грн у валютному еквіваленті – це не той масштаб, який рятує державні фінанси.
Але це надважливий маркер фінансової поведінки та довіри.
Щодня держава закликає пересічних громадян підтримувати армію, купувати військові облігації, залишати гроші в українських банках і вірити в стійкість економіки. Водночас декларації місцевих керівників демонструють зовсім іншу модель поведінки – накопичення мільйонів готівкової валюти поза банківською системою.
У мирний час це можна було б списати на приватний фінансовий вибір. Під час війни це перетворюється на питання солідарності. Бо якщо державні облігації пропонуються суспільству як дієвий спосіб допомогти країні вистояти, то логічно запитати: чому цим інструментом не користуються ті, хто уособлює цю саму державу на місцях?
Поки регіональні чиновники тримають гроші в шухлядах, виникає логічне запитання: а як поводяться топпосадовці у столиці? Чи довіряють державним облігаціям та українським банкам у Києві? Редакція вже аналізує декларації за 2025 рік членів Кабінету Міністрів України та керівництва Верховної Ради. Скільки готівкової валюти декларують урядовці — читайте у нашому наступному матеріалі вже незабаром.
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.