Статистика, як кажуть, річ уперта, з нею не посперечаєшся. І саме вона доводить, що (попри усі намагання) інтеграція в нові громади людей, які змушені були через війну залишити свої нажиті місця, відбувається не так успішно, як хотілося б. Про це красномовно свідчить факти, що вказують на наявність доволі гострої проблеми працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Із початком повномасштабного вторгнення рф Рівненщина прийняла близько 88 тисяч осіб, 50 тисяч з яких залишилися жити в області. І лише 3,2 тисячі з них (дані станом на 1.12.23) скористалися послугами Обласної служби зайнятості.
Торік, скажімо, 87 безробітних осіб з-поміж ВПО пройшли професійне навчання, 8 – взяли участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, 20 людей отримали ваучер на навчання. Цифри не надто оптимістичні.
Особливо якщо зважити на те, що важливим фактором інтеграції та відчуття гідності на новому місці проживання є наявність роботи. Адже вона забезпечує стабільний дохід та задоволення першочергових потреб для комфортних умов життя будь-якої людини.
Отож закономірно виникає запитання: що створює бар’єри на шляху економічної інтеграції вимушених переселенців? На думку психологів, треба зрозуміти стан людини, котра змушена була у зв’язку з війною залишити свій дім, роботу, друзів, рідне місто і з однією валізкою (а часто і без неї) має будувати своє життя з нуля на новому місці. Душевний стан такої особи дуже складний. Адже колишній дім і середовище проживання представляли не тільки фізичні зручності, а й емоційну опору. Нині ця опора втрачена. Розгубленість і стрес у такій ситуації часто помножуються на втрату улюбленої роботи.
Щоб внутрішньо переміщені особи змогли успішніше подолали цей стан, редакція газети «Сім днів» організувала для них захід безпосередньо у місці компактного проживання переселенців.
Зокрема в одному з гуртожитків РДГУ. Запрошена на зустріч заступниця директора Рівненського центру ПТО ДСЗ Оксана ЗИГАЛОВА презентувала широкий спектр послуг освітнього закладу, психологиня Благодійного фонду «Рокада», кандидатка психологічних наук, доцентка Олена СТАВИЦЬКА запропонувала як варіант виходу зі стресового стану для ВПО «розпакувати валізу» і почати сприймати сьогодення. А спеціаліст з ігропрактик та ігротехнік Ольга ІГНАТЬЄВА запросила присутніх на заняття Академії фінансової грамотності, щоб прийняти правильне рішення при виборі професії.
Навчання, яке у 98% гарантує працевлаштування
– Життя триває і воно готове відкрити перед вами двері у нову професію. Варто лише у ці двері постукати. – Такими душевними словами розпочала презентацію освітніх послуг заступниця директора Рівненського центру ПТО ДСЗ Оксана Зигалова. – Ми – заклад освіти європейського взірця. Наші навчальні програми охоплюють 12 галузей економіки, 58 ліцензованих професій, більше як 140 курсів підвищення кваліфікації. Ми навчаємо за інноваційними технологіями, на сучасному обладнанні. Тож маємо що вам запропонувати.
Під час відео-презентації Оксана Зигалова ознайомила присутніх з формами навчання: дуальною, дистанційною, очною, індивідуальною. Розповіла про можливість безоплатного навчання на підставі ваучера.
– Наш заклад освіти підтримує тісні зв’язки з роботодавцями і дуальна форма нині – одна з прогресивних. Адже це навчання, яке враховує потреби роботодавця і у 98% гарантує працевлаштування нашого слухача, що є головною метою нашого освітнього закладу, – наголосила Оксана Миколаївна. – Теорію та основи практики ми даємо у стінах закладу освіти. А вже на під час виробничого навчання і виробничої практики на конкретному підприємстві слухача вчать працювати на існуючому обладнанні.
За словами пані Оксани людина контактує з майбутніми колегами, адаптується до умов праці, дізнається про її оплату. В кінцевому підсумку роботодавець отримує кваліфікованого працівника, а людина – гідну роботу і заробітну плату.
– Я не перебільшую, кажучи про напрацьований алгоритм роботи з перевіреними роботодавцями. Адже наші навчальні плани створюються з урахуванням їхніх побажань. І все це робиться, щоб людина, котра до нас звернулася, реалізувала себе як фахівець. – зазначила Оксана Зигалова.
Час стирає гендерні стереотипи
Зі слів Оксани Зигалової, в стінах освітнього закладу бажаючі зможуть опанувати професії, пов’язані з ІТ-технологіями, пройти перепідготовку чи підвищити свою професійну кваліфікацію за отриманою раніше професією.
Якщо, для прикладу, особа має навики роботи електрозварника, але не має документа про відповідну освіту, що суттєво ускладнює офіційне працевлаштування, або бажає підвищити розряд, то вона може звернутися у Кваліфікаційний центр Рівненського ПТО ДСЗ. Впродовж двох днів під час теоретичного та практичного іспитів комісія з оцінювання встановлює рівень наявної професійної кваліфікації слухача.
За результатами успішного оцінювання видається Сертифікат, який є підставою для подальшого офіційного працевлаштування.
Водночас зауваживши, що освітній заклад завжди йде в ногу із викликами, які «дарує» нам сьогодення, заступниця директора Рівненського ПТО ДСЗ проанонсувала новий напрям з підвищення кваліфікації для отримання нових/додаткових компетентностей з курсу «Надання домедичної допомоги постраждалим в умовах воєнного часу». А також вона зупинилася на подоланні так званих гендерних стереотипів нашими україночками.
– Нині дві жінки (до речі, одна з них ВПО з Луганщини) навчаються в Олександрійському навчальному відділенні на електрозварників ручного зварювання, – сказала Оксана Зигалова. – Серед наших випускниць є водійки вантажівок, верстатниці деревообробних верстатів, оператори котелень. І навіть одна жінка свого часу вчилася за професією «коваль ручного кування».
Після презентації, яка зацікавила всіх присутніх, учасники заходу активно спілкувалися із заступницею директора Рівненського центру ПТО ДСЗ Оксаною Зигаловою. Зокрема, ВПО зі Слов’янська Наталія ЛІСНЯК, котра приїхала до Рівного у перші місяці повномасштабного вторгнення і нині працює медичною сестрою у Міській лікарні, цікавилася можливістю опанувати ІТ-професію, щоб мати джерело додаткового доходу.
– Будучи людиною, яка шукає роботу (та й вік уже такий), тут я почула багато корисного, – ділиться пані Людмила Андрєєва з Слов’янська. – І психологічна допомога – як людині налаштуватися – дуже слушна. Я не боюся міняти сфери діяльності, але є певні обмеження. Мені, до прикладу, потрібна допомога в тому, щоб визначитися, яку в моєму віці я реально можу отримати професію, щоб могла знайти роботу. Не просто потратити кошти і вчитися, а знайти роботу. Цей перелік вакансій, який отримала, мені дуже корисний. Маю сподівання, що знайду собі роботу. Переконалася, що можна вчитися і щось змінити на краще.
Спробувати – це шанс усе змінити
На шляху успішної інтеграції багатьох вимушених переселенців, на переконання кандидатки психологічних наук Олени Ставицької, стоять психологічні бар’єри, які заважають рухатися далі. Людина застрягає в якомусь періоді, де минуле вже пройшло, а майбутнє ще не настало. А треба навчитися жити тут і тепер. Вимушеним переселенцям потрібен час для адаптації. Для того, щоб проявити свої якості і можливості, інтегруватися в середовище. Важливо, щоб людина була в громаді затребувана.
Якщо ВПО має навики, то їх, як запевняє психологиня, треба використати. Хоча, звісно, і тут трапляються перепони. Це можуть бути вікові особливості. Може бути інтерференція навиків: коли людина має певні професійні знання, то вони не дають їй переключитися на іншу сферу чи вид діяльності. Втім, бува, людина не хоче навіть спробувати.
– Але тільки спробувавши щось, ви зрозумієте, чи підходить вам цей вид діяльності. Потрібно давати собі можливість пробувати, – веде далі Олена Григорівна. – В психології є таке поняття як самосаботаж. Чому я не рухаюсь, в чому моя перешкода, що мене стримує?
Це може бути страх – і це нормально. Страх оберігає нас від фізичних небезпек. Але потрібно навчитися контролювати страх, щоб він не контролював нас. Крім фізичного страху, є страх приймати рішення і взяти на себе відповідальність. Страх подорослішати. Усі ВПО живуть інакше – не гірше чи краще, а інакше. Є страх поразки і є страх успіху.
Коли настає поразка, то людина знаходить виправдання цього моменту. Але обіцяє собі наступного разу все виправити і досягти успіху. Коли справа завершується успішно, то виникає страх змін. Адже потрібно і далі працювати, щоб втримати успіх. І, можливо, це приведе до змін у звичному житті та змусить вийти із зони комфорту.
Але треба виходити з цієї зони, бо вона затягує і настає стагнація, з якої все важче й важче вибратися. Коли з неї виходиш, то потрапляєш у зону чудес. Мозок працює інакше. Емоції змінюються на краще і людина відчуває себе потрібною.
Внутрішньо переміщеним особам психологиня насамперед радить не триматися за валізу, з якою вони приїхали. Її потрібно розпакувати, розкласти речі і жити.
Ігрові методики для обрання професії
Щоб спробувати ВПО себе в інших професіях є цікаві ігрові методики. Ольга Ігнатьєва, яка представляє ГО “Спілка жінок Рівненщини” проводить такі ігри як з дорослими, так і з підлітками. Вона запропонувала долучитися до ігрової методики, яка називається “Знайомство з професією”.
За допомогою простих дій в ігровій формі людина може спробувати себе в будь-якій професії декілька раз. Вона може прожити це в грі та зрозуміти, що їй подобається. Це дає можливість піти на перекваліфікацію вже знаючи, яку професію людина хоче опанувати. Це допомагає зняти з себе тягар сумнівів при виборі професії. Також ця гра допомагає приймати рішення та брати на себе відповідальність.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю газети «Сім днів» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Читайте також: Вимушені переселенці стали частиною Рівненської міської громади
- Ліну Костенко та Валерія Залужного нагородили званням “Почесний громадянин Києва”
Сьогодні столиця, рішенням Київради, висловила свою шану та повагу і нагородила званням «Почесний громадянин Києва» двох людей, які є справжніми моральними авторитетами для киян і всіх українців, – Ліну Костенко та Валерія Залужного.
