11 серпня минуло 190 років від дня, коли в Рівному заклали фундамент будівлі чоловічої гімназії. Сьогодні в цій споруді працює обласний краєзнавчий музей. Майже через століття в місті діяла вже інша — Рівненська українська гімназія, історію якої дослідила рівненська науковиця Валентина Доброчинська.
Фундамент будівлі Рівненської чоловічої гімназії заклали 11 серпня 1836 року. Сам навчальний заклад виник раніше: семикласну гімназію відкрили 1832 року в Луцьку, 1834-го перевели до Клеваня, а в 1839 році – до спеціально збудованого приміщення в Рівному.
Будівлю звели на замовлення князя Фридерика Любомирського. Проєкт виконав архітектор Ян Якуб Бургіньйон за участю професора архітектури Франца, або Францішека, Міховича.
У Рівному чоловіча гімназія відкрилася в серпні 1839 року. У 1872-му заклад реорганізували в реальне училище. Дослідження Рівненського обласного краєзнавчого музею простежують його історію в місті до початку 1920-х років.
Сама будівля пережила різні історичні періоди й збереглася до наших днів. У 1975 році приміщення колишньої чоловічої гімназії на вулиці Драгоманова, 19 передали Рівненському обласному краєзнавчому музею. Нині це пам’ятка архітектури національного значення.
Українська гімназія іншої доби
Однак історія гімназійного Рівного не обмежується XIX століттям. Уже за інших політичних умов, у міжвоєнний період, у місті діяла Рівненська українська гімназія.
Її історію ґрунтовно дослідила кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету Валентина Доброчинська.
До цієї теми дослідниця зверталася протягом багатьох років. Зокрема, 2009 року була опублікована її наукова стаття «Рівненська українська гімназія (1923–1939)».
А 2016 року вийшла монографія «Рівненська українська гімназія (1923–1939 рр.): культурно-освітній феномен на тлі доби». У ній історія одного навчального закладу постає частиною значно ширшої картини життя українського середовища міжвоєнної Волині.
У центрі дослідження — діяльність гімназії у 1923–1939 роках, її учні й педагоги, освітнє та культурне життя. Через історію навчального закладу можна побачити й тогочасне Рівне — місто, в якому українська громада намагалася зберігати власне освітнє й культурне середовище.
Монографію Доброчинської відзначили й читачі та фахівці: 2017 року вона перемогла в обласному конкурсі «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще історико-краєзнавче видання».
З книгою сьогодні можна ознайомитися у відділі краєзнавства Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Дві гімназії належать до різних епох і не були одним навчальним закладом. Проте їхні історії дозволяють побачити, наскільки важливе місце освіта посідала в житті Рівного у XIX та першій половині XX століття. А будівлі, архівні документи, фотографії та дослідження повертають до історії міста не лише дати, а й людей, які тут навчалися, викладали й жили.
