Звичайний вчитель, що відчув на собі славу «Богів війни», та виконував завдання за призначенням в Рівненському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, з 02 лютого 2023 року пішов служити до 3 окремої штурмової бригади, сформованої з добровольців, в першу чергу ветеранів-азовців, учасників АТО/ООС, та активних учасників Азовського руху, яка захищає Бахмутський напрямок.
“Оскільки основні азовські принципи та традиції лягли в основу нової бойової бригади, це для мене стало визначальним у виборі подальшого місця служби”, – зазначив Сергій.
“Я виконую обов’язки командира відділення управління одного з артилерійських підрозділів. Це відповідає духу азовських традицій: спочатку треба себе зарекомендувати в роботі, слабо підготовлений офіцер може займати сержантську посаду, і підготовлений та вмотивований солдат може виконувати офіцерську роботу, звичайно, з подальшим ростом у званнях. Позивний СКІЛ обрав тому, що намагався використовувати кожну можливість, яку дає служба. Адже «Скіл» – це уміння, здатність належно виконувати певні дії, використовуючи наявний досвід…” – додає він.
Щедра корецька земля зростила цього вірного сина української нації, наділивши його усіма необхідними рисами для справжнього воїна та захисника. Слід зазначити, що ні служба в елітному підрозділі, ні берет кольору морської хвилі, ні бойові успіхи Скіла не позбавили його скромності, щирості та відвертості…
Варто лише побачити той вогонь в очах, коли Скіл згадує про участь у бойових діях, про своїх побратимів… Таке не можна вдавати, цей щирий вогонь надихає і заворожує водночас.
Свій бойовий шлях чоловік розпочав ще у 2016 році з розвідника-далекомірника та пройшов усі щаблі аж до командира відділення артилерійського підрозділу окремої бригади морської піхоти.
“Через тиждень по прибуттю до Миколаєва, — згадує Скіл, — наш підрозділ відправили на Схід. Час на війні – реально той щирий час, коли ти знаєш, хто перед тобою: хто є ворог, а хто – друг. Адже саме війна проявила характер кожного, сформувавши той колектив, який по нинішній час лишився друзями. А воював і воюю я за те, щоби смерть Героїв – моїх побратимів не була марною. Я хочу, щоб пам’ятали кожного. Адже доки ми пам’ятаємо тих хлопців та дівчат, що загинули, доки ми пам’ятаємо їх імена, доти вони живуть з нами. Вони перебувають поруч нас. Навіть будучи там (на небі), вони допомагають живим. Адже було дуже багато дивних історій, коли ніби якась невидима сила допомагала виходити з надскладних (майже безвихідних) ситуацій. Я вважаю, що там, на небі, вони так само несуть свою службу”.
І погляд співрозмовника затуманився, а руки почали ще сильніше стискати автомат… Ці щирі емоції свідчили, що праведний вогонь так і кипить в душі, і ятрить душа за побратимами, за емоціями, що надихали та переповнювали…
Так, саме такі щирі емоції виявляють усі, хто згадує про найяскравіші миті свого воєнного життя. Однак, як зазначив Скіл, нині кожному треба виконувати свою роботу. Не залежного від того, де ти знаходишся, ти повинен робити роботу якісно, приносячи свій внесок у нашу спільну Перемогу. І увесь час, по можливості, підтримував бойових побратимів:
“Ми, в першу чергу, повинні думати про живих та намагатися допомагати їм. Коли я ще служив в Рівненському ОМТЦКСП, ми вийшли на волонтерів, які діставали усе необхідне, і усе це ми передавали на «передок», допомагаючи тим, хто воює”.
Ну і, звісно ж, як і кожен українець, Скіл також думає про час і день нашої Перемоги. Про той момент, коли можна буде полегшено зітхнути, перевести подих, згадати полеглих Героїв та, засукавши свої рукави, починати відбудовувати нашу країну.
“А перемагати ми почали ще зі світанку 24 лютого, коли понад 200 наших земляків-добровольців прийшли до ТЦКСП, щоб іти захищати свою країну. Це так надихало! А Перемога – вона буде! Однак буде складно! Буде довго! Але буде! І ми усе відбудуємо. Так, нам буде важко, але ми – працьовита нація і наше гасло: «Не заважайте і ми самі все зробимо!»
І, слухаючи ці щирі слова звичайної людини, на долю якої випала така велика честь – захищати Батьківщину, ні жодного разу не виникало сумнівів, що наш Скіл, як і тисячі українських захисників, будуть вірними завжди! Вірними присязі, країні, народові України! Будуть вірними усім людським цінностям, якими так пишаються українці! І з такими людьми ми обов’язково переможемо і вже точно відбудуємося! Бо іншого вибору у нас немає! Адже усі ми були, є і будемо вірними своїй Україні завжди!
Рівненський обласний ТЦК та СП, пресслужба
Читайте також: В селі Сергіївка рятувальники визволили коня з пастки