Сьогодні йому лише 24, але за плечима – роки служби та досвід найзапекліших боїв на Донеччині. Сарненський нацгвардієць із позивним «Мохіто» пішов захищати Україну ще до повномасштабного вторгнення, обравши шлях воїна у віці, коли більшість лише починає доросле життя.
Принциповий вибір
Для хлопця рішення приєднатися до Національної гвардії України у 19 років було свідомим та принциповим. «Я хотів бути корисним і долучитися до оборони України», – згадує він. Сьогодні він – снайпер сарненського підрозділу НГУ, людина, чия витримка та точність неодноразово допомагали тримати фронт.
Обличчям до ворога: 50 метрів до противника
Бойовий шлях «Мохіто» пролягав через гарячі точки Донецького напрямку, зокрема район Костянтинівки. Служба на спостережному посту вимагала максимальної концентрації, адже ворог знаходився майже впритул – на відстані всього 50 метрів.
Проте, за словами гвардійця, найнебезпечнішим моментом був шлях до позиції:
«Найважче було навіть не тримати оборону, а дістатися до місця. Це 15 кілометрів пішки під прицілом дронів та постійними артобстрілами. Будь-який рух міг стати фатальним».
Другий день народження: 2 жовтня
Ця дата назавжди закарбувалася в пам’яті воїна. Під час чергового виходу на позиції «Мохіто» натрапив на ворожу розтяжку. Протипіхотна міна спрацювала позаду. Вибух був такої сили, що боєць отримав множинні поранення: постраждали обидві ноги, рука, була пробита легеня та зламані ребра.
Завдяки миттєвій евакуації та професіоналізму медиків життя снайпера вдалося врятувати.
Залишитися у строю
Сьогодні в тілі гвардійця залишаються десятки уламків – деякі з них лікарі не змогли видалити через ризик для життя. Проте поранення не зупинило «Мохіто». Незважаючи на пережите, він залишається вірним присязі та продовжує службу в лавах Національної гвардії.
Його історія – це приклад того, що справжня незламність не залежить від віку, а гартується у найскладніших випробуваннях.
Служба інформації і комунікації рівненського підрозділу НГУ
