Сергій родом з Рівного. Нині військовий із позивним «Ведмідь» командує відділенням ударних безпілотників «Серафими» 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщина.
Кілька років чоловік жив у столиці. Саме в Києві його і застали перші вибухи 24 лютого. Забрав дружину, брата й поїхали на Рівненщину. А вже наступного дня Сергій пішов до ТЦК.
Як піхотинець, він пройшов пекло боїв на Бахмутському напрямку. Нині вже як пілот БПЛА знову в зоні бойових дій, але в іншому районі. Боєць у складі роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Серафими» швидко освоїв нову спеціальність і нині командує відділенням.
Великим бонусом для майбутніх пілотів БПЛА, за його словами, є захоплення комп’ютерними іграми. Зізнається, що полюбляв грати в «танки» й це добряче допомогло освоїтись. Але якщо людина всерйоз замислюється над тим, щоб стати пілотом, то Сергій радить купити спеціальний пульт і є безліч навчальних додатків на телефоні, за допомогою яких можна добряче набити руку.
Чоловік каже, що жодного разу не пошкодував про рішення піти добровольцем, і той запал досі не зник, бо ворог досі на наших землях. Але тяжко інше:
«Дитині вже 2,5 року, а я тут, не бачу його. Дуже хочеться вже до сім’ї, але я розумію, що куди ж ти підеш, якщо справа ще не закінчена».
Сергій мріє про перемогу і працює задля того, щоб її наблизити, бо хоче нарешті до сім’ї, хоче, щоб вони жили в мирній і безпечній Україні.
Тетяна ПАНАСЮК
Читайте також: Дітей та молодь Рівненщини запрошують взяти участь у конкурсі «Що для мене Україна?”