Жінки у лавах Національної гвардії України виконують бойові та службові завдання, працюють у медичній, фінансовій та продовольчій службах, підтримують підрозділи й допомагають побратимам. У рівненському підрозділі НГУ служать гвардійки, кожна з яких має власну історію вступу до війська та особистої мотивації.
Лейтенант Каріне Цатурян
Каріне Цатурян прийшла на службу до Національної гвардії після завершення навчання. Військова справа була їй близькою з дитинства – її батько, чоловік і брат також служать у війську. Спочатку вона виконувала завдання з охорони атомної електростанції, а з початком повномасштабного вторгнення продовжила службу вже у рівненському підрозділі.
У перші місяці війни значно зросло навантаження на продовольчу службу через велику кількість добровольців. Згодом Каріне очолила цей напрям роботи.
«Ми працювали практично без відпочинку. Тоді я чітко зрозуміла: від продовольчої служби напряму залежить спроможність підрозділу виконувати завдання», – говорить офіцерка.
Найважчим для неї було хвилювання за чоловіка, який виконував бойові завдання на передовій. У складні моменти вона знаходить підтримку в родині та домашніх улюбленцях. Після перемоги Каріне мріє повернутися до моря, поблизу якого провела значну частину життя.
Капітан Юлія Білан
Капітан Юлія Білан служить у фінансовій службі підрозділу. До війська вона долучилася ще у 2002 році, уклавши контракт після роботи бухгалтером на цивільній посаді.
Повномасштабне вторгнення застало її у декретній відпустці – доньці було два місяці, сину шість років. Через небезпеку обстрілів вона разом із дітьми змушена була залишити дім і виїхати на Рівненщину. До служби повернулася через рік.
«Служба у війську мені завжди подобалася, особливо робота з цифрами. У підрозділі мене тепло прийняли, і поруч люди, які підтримують і розуміють», – розповідає офіцерка.
Юлія зазначає, що служба стала частиною життя всієї родини: її чоловік також був військовослужбовцем. Саме підтримка родини та усвідомлення відповідальності за майбутнє країни мотивують її продовжувати службу.
Старший солдат Наталія Шуляк
Старший солдат Наталія Шуляк долучилася до Національної гвардії у 2023 році. До війни вона працювала у сфері громадського харчування за кордоном, але після початку повномасштабного вторгнення вирішила повернутися в Україну.
Її чоловік також прагнув служити, але через стан здоров’я спершу отримував відмови. Згодом він долучився до Сил оборони, а у березні 2023 року загинув у бою.
«Це була страшна втрата. З часом я зрозуміла: життя триває, і я теж маю зробити свій внесок», – говорить Наталія.
Спочатку вона служила стрільцем, згодом пройшла підготовку кухаря й очолила солдатську їдальню підрозділу. Вона відповідає за організацію харчування військовослужбовців і вважає свою роботу важливою частиною підтримки підрозділу.
«Коли після служби хлопці приходять дуже втомлені, хочеться, щоб на них чекала гаряча їжа і хоча б кілька хвилин домашнього тепла», – каже військовослужбовиця.
Сержант Ірина Солодуха
Сержант Ірина Солодуха служить санітарним інструктором медичного пункту підрозділу. До служби вона працювала у кардіологічному відділенні Рівненської обласної лікарні.
До Національної гвардії Ірина долучилася у 2018 році. Після курсу молодого бійця почала службу у медичному пункті.
«Я мала досвід роботи з важкохворими пацієнтами, тому вирішила спробувати себе у військовій медицині», – пригадує вона.
З початком повномасштабної війни медична служба підрозділу працює у посиленому режимі: медики стежать за станом здоров’я військовослужбовців, допомагають пораненим та проводять заняття з домедичної підготовки.
«Ми постійно на зв’язку з військовослужбовцями, допомагаємо з лікуванням і реабілітацією. Хочеться підтримати побратимів у складні моменти», – говорить Ірина.
Найбільшою мотивацією для неї є син. Після перемоги вона мріє більше часу проводити з родиною та подорожувати.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
