Єдиним дієвим засобом протидії балістичним ракетам є їхнє знищення на території противника.
Питання використання росією іранських балістичних ракет проти України стало однією з тем брифінгу Пентагону для ЗМІ, на якому на доволі незручні питання журналістів відповідав прес-секретар Міністерства оборони США бригадний генерал Пет Райдер.
Про це повідомляє Defense Express.
За словами Райдера, США поки немає інформації, що іранські балістичні ракети вже передані росії, але існують “побоювання того, що рф отримає цю зброю через брак ракетного озброєння”.
Кирило Буданов, очільник Головного управління розвідки Міноборони, раніше повідомляв, про можливість отримання росією балістичних ракет типу Fateh-110 та Zolfaghar у листопаді.
Враховуючи те, що єдиним ефективним засобом протидії цій загрозі – це не розгортання ПРО, яка є лише елементом захисту, а знищення самих пускових установок та ракет на ворожій території, то цілком логічно було поставлене питання, чи буде переглянута позиція США щодо постачання Україні ATACMS.
І якщо раніше у Пентагоні на це питання відповідали доволі категорично, мовляв, поки у ЗСУ нема потреби завдавати удари на дальності понад 80 км, що забезпечують ракети GMLRS для HIMARS, то тепер на це відповіли наступним чином.
“Коли йдеться про такі речі, як ATACMS чи іншу зброю, яку ми згадували раніше, ми продовжуємо вести постійний та активний діалог з українцями, з нашими союзниками та з нашими партнерами, з огляду на те, що потрібно Україні на полі бою. І тому, хоча сьогодні я не можу оголосити нічого нового, ми продовжимо дуже серйозно ставитися до цього в міру розвитку боротьби, щоб гарантувати, що вони мають можливості для захисту своєї країни”, – повідомив Пат Райдер.
Така відповідь дає певну надію, що засоби знищення іранських пускових надійдуть до України. З відповіді Пета Райдера можливо зробити припущення, що саме ATACMS може й не будуть передавати, віддавши перевагу іншим засобам далекобійного ураження.
ATACMS не є єдиним засобом, щоб вразити ворога на дистанції близько 300 км. Аналогічні, й можливо навіть кращі можливості, надають крилаті ракети повітряного базування, які, завдяки значно більшої мобільності носія, мають безумовні переваги над наземними комплексами.
Однією з проблем з крилатими ракетами повітряного базування є необхідність їхньої інтеграції з радянськими літаками які використовують Повітряні Сили України, як у випадку з протирадіолокаційною ракетою AGM-88 HARM.
На головному фото: пуск ракети ATACMS (Jo Yong Hak/South Korean Defence Ministry/AFP).