Значній частині соціуму, як твердять соціологи, притаманна риса марнотратності, через що нинішнє покоління називають суспільством споживачів. Що спонукає людей купувати зайве або взагалі не потрібне їм?
Своїми думками з цього приводу з журналістом «7 днів» поділилася засновниця та бізнес-тренерка Академії фінансової грамоти Ольга Ігнатьєва:
– Наше суспільство страждає від невихованої культури споживання, нерозуміння своїх істинних потреб, невміння визначати пріоритети у споживанні. Все це можна назвати відсутністю фінансової культури. Нема чому дивуватись. Адже у державі не було створено системи формування, поширення та закріплення знань з фінансової грамоти. У школах навчають різноманітним предметам, але тільки не фінансовій грамотності. І хоча, у 2019 році було оголошено про запровадження у шкільну програму для 10-11х класів окремим предметом «Фінансова грамотність», насправді у навчальному процесі він з’явився лише у спеціалізованих школах. В усіх інших може вивчатися лише як предмет за вибором і за наявності вільних годин.
“Кожен може захистити себе від пасток надмірного споживання своїми усвідомленими, а не емоційними діями”
Українці не даремно мають переважаючі споживчі настрої. Адже споживання – це природній процес і відбувається на підсвідомому рівні. Є сила силенна спеціалістів, які щодня працюють над тим, щоб розвинути бажання споживати ще більше. Соціальні мережі формують портрети споживачів, уподобання і потенційні потреби, а рекламні пастки завжди знаходять своїх жертв. У супермаркетах марчендайзери щоденно товар виставляють так, щоб його неодмінно купили. Прикладів тут безліч, та давайте подумаємо: чому ми так піддаємося цим впливам? Найперше через відсутність альтернативи. Якщо у переважної більшості людей немає у думках, планах і мріях куди і на що вони хочуть потратити гроші, тобто не виписані власні фінансові цілі, то будь-яка перша ліпша пропозиція відгукнеться у їхньому серці настирливим «Купи!!!!».
Результати купівлі зайвого у кожного свої. В одних повно непотрібного барахла, яке займає місце і потихеньку витісняє саму людину з її життєвого простору. В інших, особливо якщо придбано у кредит, то витрачений власний час, тобто частина життя, щоб заробити на те, що давно використали, або викинули.
Тому наголошую: кожен може захистити себе від пасток надмірного споживання своїми усвідомленими, а не емоційними діями. Задавайте собі щоразу перед покупкою питання: «Чи мені це необхідно?», «Чи можу я без цього обійтися?», «Як я можу це отримати найбільш вигідним для мене способом?»
Нагадаємо ми писали
На переконання засновниці та бізнес-тренерки Академії фінансової грамоти Ольги Ігнатьєвої, наявність фінансової подушки безпеки залежить не від величини статків, а від вміння розумно розпоряджатися грошима.
Отож, на запитання: «Чи варто при мізерних зарплатах і пенсіях, в чомусь себе обмежуючи, відкладати на так званий чорний день?», вона зауважила:
– Відповідь однозначна – відкладати потрібно всім! Лише не бажано використовувати термін на «чорний день», а краще у фінансовий резерв і на подушку фінансової безпеки.
Детальніше читайте у матеріалі Рівненська бізнес-тренерка порадила, як створити власну фінансову подушку безпеки
Вас зацікавило? Тоді слідкуйте за нашими наступними публікаціями.
Щоб постійно бути в курсі новин підпишіться на наш Telegram