fbpx

Як підвищення мінімальної зарплати в умовах кризи вплине на економіку. Експертне опитування

Діліться корисною інформацією з друзями:

Президент України Володимир Зеленський запропонував парламенту підняти мінімальну зарплату на 277 грн, до 5000 грн, вже з вересня

Ці зміни мають покращити якість життя населення та скерувати в держбюджет додаткові 541,3 млн грн за рахунок податків, говориться у пояснювальній записці. Нардепи можуть позачергово зібратися для голосування з цього приводу вже наприкінці серпня.

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі

А наступного року уряд планує підняти мінімалку ще двічі: з січня – на 1000 грн або 20%, до 6000 грн; з липня – ще на 500 грн або 8,3% – до 6500 грн.

Еспресо запитав у економічних експертів, до яких наслідків призведуть такі зміни.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, економіст:

Я сприймаю підвищення мінімальної зарплати, як спосіб додаткового оподаткування бізнесу. Якщо ми подивимося на попередні роки, тарифна сітка зарплат бюджетників не дуже рухалась. Тобто зарплати піднімали найнижчим категоріям, а спеціалісти вищої категорії, відповідно, не отримували жодного підвищення. Бюджетні видатки від цього не сильно збільшилися.

Фактично це інструмент додаткового наповнення бюджету, Пенсійного фонду, нічого більше.

З приводу додаткових доходів – навряд чи ми можемо казати, що кількасот гривень сильно змінять майнову ситуацію людей.

Але це, очевидно, додасть інфляційного тиску. Це виглядає особливо цікаво в контексті того, що економіка зараз в кризі – хоча не такій страшній, як очікувалося, – але все-таки в кризі. Я б сказав, що це такий інструмент підштовхування нас у певну фазу, коли пришвидшується інфляція. Але економіка від цього ніяк не розвивається.

Можливо це інструмент привернення уваги до того, що президент щось там робить,  “голосуйте за “зелену партію”, можливо якось так. Але я не пригадую, щоб підвищення мінімалки чи якісь такі подачки коли-небудь мали вплив на політичне рішення.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов’язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:

Мінімалку можна підвищувати, скажімо, тими самими темпами, якими зростає середня заробітна платня. Але підвищувати її такими швидкими темпами, значно вищими за темпи зростання середньої заробітної платні, призведе до підвищення податків для малого і середнього бізнесу (МСБ).

Чому? Ми розуміємо, що податкові виплати ФОПів прив’язані до мінімальної зарплати. А якщо говорити про найманих працівників, то багато з них якщо не ФОПами оформлені, то просто отримують зарплатню у конвертах. Це податкова мінімізація, але так чи інакше це означає, що є податкове навантаження на МСБ. А у нас зараз криза, яка через карантин в першу чергу вдарила саме по ньому. Тому підвищення податків – це дуже невчасний удар по малому і середньому бізнесу, а саме це буде основним наслідком підвищення мінімалки. Я вважаю, що це невдале та невчасне рішення, яке не треба імплементувати.

У місцевої влади, напевно, будуть проблеми, бо там дійсно є робітники на мінімалці. І у державних компаній – у тієї ж “Укрпошти”, бо там багато працівників на мінімалці.

Для державного бюджету сукупно з Пенсійним фондом це, ймовірно, буде плюс. Я не бачив розрахунків Мінфіну – Мінфін їх офіційно не опублікував. Але з досвіду попередніх підвищень це працює так: для Пенсійного фонду це позитивно, для державного бюджету негативно, але плюс у Пенсійному фонді перевищує витрати держбюджету.

Від підвищення виграють лише ті, хто вже на мінімалці – якщо не втратять роботу після цього рішення. Але, за моїми оцінками, це невелика кількість працівників. Всі інші не виграють. Плюс, не забуваємо, що пара відсотків додаткової інфляції додатково буде, а інфляція б’є по всім. Джерело – “Еспресо”.


Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»