fbpx

Як облаштувати житло? Нема жодних секретів

Діліться інформацією з друзями:

Читаючи історії успішних ОСББ, дивлячись на їхнє облаштоване житло – утеплені будинки, оновлені мережі та затишні двори – часто виникає думка: як же їм пощастило, які молодці! Насправді ж за кожним таким будинком та історією успіху стоять люди: невгамовні, наполегливі, небайдужі! Які просто захотіли жити краще.

Вони здатні силою свого духу та енергією перетворити проблемні багатоповерхівки на зручні та комфортні для життя. На справжній дім, яким можна і варто пишатися, куди хочеться повертатися. Сьогоднішня розповідь про один із таких будинків.

П’ятиповерхівка на вулиці Галицького, 7 – це колишній відомчий гуртожиток, який на початку 2000-х мало чим відрізнявся від собі подібних. Із купою комунальних проблем та нечітким статусом. Він належав ПМК-5. На той час підприємство вже не могло утримувати будівлю, накопичилися борги, тож мешканці мусили свої проблеми вирішувати самі. Після того, як у 2002 році гуртожиток через борги відключили від електропостачання, люди згуртувалися і взялися до справи.

– Наш будинок обладнаний електроплитами, тому без світла просто не могли існувати, – пригадує учасниця тієї ініціативної групи, а нині голова ОСББ «Семко» Лариса Гуц. – Питання вдалося владнати. Згодом вирішили, що будемо самі собі давати раду. Нам підказали: щоб змінити статус гуртожитку, відокремитися від ПМК та стати самостійними, слід створити громадську організацію. Так і зробили. Назвали її «Семко». А через кілька років організували в будинку ОСББ з такою ж назвою. Так сталося, що я від початку була в складі ініціативної групи. Живу в цьому будинку з 1984 року, тож не байдужа до всього, що буде далі. Люди довірили мені керувати. Так з часом ця робота і стала мою основною справою.

Пані Лариса розповідає, що на самому початку багато допомагала влада міста. Підтримували, побачивши прагнення людей жити краще.

– Я завжди кажу, що нам пощастило заскочити в останній вагон, зробити те, що багатьом уже не вдасться, – зазначає Лариса Гуц.

Ще до перетворення громадської організації на ОСББ в гуртожитку, що був облаштований за блочною системою, відбулася велика трансформація. Згодом після того, як позбулися статусу «відомчого», вирішили його перетворити на повноцінний житловий будинок. Реконструкція стартувала у 2006 році. Замовили проєкт, під контролем ПМК зробили перебудови для облаштування санвузлів у кожній квартирі. Все робили власним коштом. За рік упоралися. А вже у 2008 році створили ОСББ.



– Ми були в числі перших ОСББ у Рівному, – пригадує пані Лариса. – Тоді таких об’єднань було зовсім мало. Не знали точно, як правильно діяти, як оформляти документи, куди звертатися. Багато консультувалися з юристами і тими, хто став на цей шлях раніше за нас. А потім довелося займатися іншими насущними проблемами. Дірявий дах не давав спокою. Тож у 2009 році розпочали ремонт. Так само одними з перших взяли участь у Муніципальній програмі сталого розвитку. За спільні кошти (свої і бюджетні) відремонтували покрівлю.

Натхненні успіхом першого проєкту, вирішили зробити ще одну кардинальну зміну в своєму домі – автономне електричне опалення. Знову взяли участь у муніципальній програмі.

Підготували проєкт, встановили котли в підвалі (від індивідуальних відмовилися, бо вийшло дуже дорого). Однак скористатися результатом, на жаль, повною мірою не змогли.

– Коли нове опалення запустили, то через місяць отримали великі платіжки за електроенергію, – розповідає голова об’єднання. – Обленерго виставило нам платіжку за світло за тарифом, як для підприємств. Для нас це було непідйомною сумою. Крім того, потрібно було оформляти ліцензію, адже через котли нас розцінювали, як енергорозподільчу компанію. А ми ж неприбуткова організація, не могли так працювати, тому від електричної системи опалення довелося відмовитися. Повернулися до централізованого теплопостачання. Це, мабуть, найбільш прикрий випадок у роботі нашого ОСББ. Звісно ж, траплялися й складні ситуації, як-от із оформленням землі під будинком та довкола нього.

Але, з допомогою мера, це питання вирішили. Дуже непросто було й під час реконструкції на самому початку. Але ми всі так згуртувалися, вкладали не лише кошти, а й власну працю, дуже хотіли покращити свій будинок. Знали, що ніхто нам не допоможе, якщо просто чекатимемо.
Якісь невеликі поліпшення в ОСББ «Семко» відбуваються постійно. Що два роки ремонтуються під’їзди, облаштували цікавий дитячий майданчик, розбили клумби, замінили електромережі, встановили енергоощадні лампи.

– Хочемо ще утеплитися цього року. Не знаю, чи вийде, чи зможемо зібрати потрібну суму, – ділиться планами пані Лариса. – Внесок на управління будинком нині становить 4,5 гривні за метр квадратний. Можливо, доведеться брати кредит. Хоч раніше ніколи цього не робили, завжди справлялися власними силами. Але ж тут зовсім інші суми. У нас будинок не дуже великий, є свої особливості, проблеми, які потрібно вирішити.

Але все можна подолати, якщо працювати спільно. Ініціативна група, яка є в будинку, тепер входить до складу правління ОСББ. Та й чимало роботи виконують усі співвласники разом. І ремонт, і прибирання території після зими, її облаштування. Звісно ж, є люди, які не хочуть працювати. Для таких існує правило: не бажаєш робити – плати. Кошти йдуть тим мешканцям, які погоджуються зробити свою роботу і сусідову. Так само ті, хто не сплачує внесків вчасно. Їм пропонують виконати натомість якісь господарські роботи всередині або біля будинку. Як правило, більшість закриває борги.

– Колись я багато років працювала в торгівлі, – ділиться пані Лариса. – Потім довелося освоїти новий фах – управителя, щоб підняти свій будинок, зробити його кращим і для себе, і для інших. Тепер я тут і голова, і прибиральниця, і завгосп і відповідальна за електрощитові, і ще багато хто. А ще психолог, бо люди йдуть до мене не лише з господарськими питаннями, а й з особистими. Багато спілкуюся. Попри труднощі і негаразди, своєю роботою пишаюся. Бо ми всі разом змогли створити справжній дім – затишний і комфортний, де всі один одного знають, де виросли наші діти, а тепер уже й онуки підростають.
Достатньо було людям дуже-дуже захотіти змінити своє життя, і в них усе вдалося. Воістину кажуть: перед тим, хто прагне, Небеса відкриваються.

Наталія НИРКОВА

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»