Палити або викидати. Це два найбільш популярні в містах способи поводження з рослинними відходами: опалим листям, гілляччям, бадиллям. На жаль, ні перше, ні друге не корисні для довкілля та здоров’я людей. Чи існує екологічна альтернатива? У Рівному торік почали впроваджувати систему компостування. До цієї роботи взялися не лише комунальники. Аби навчити маленьких рівнян застосовувати безпечні і корисні для довкілля технології, зокрема і в сфері поводження з органічними відходами, у місті стартував великий освітній проєкт для школярів і дошкільнят.
Листя збирають на сміттєзвалищі
Про шкідливість спалювання органіки не втомлюються розповідати екологи, лікарі та природоохоронці. До складу диму входять пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З тліючого листя й трави (без доступу кисню) виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологію. З димом у повітря вивільняються діоксини. Можуть горіти й солі важких металів, що осіли на рослинах у містах. Такий дим дуже отруйний. Окрім того це призводить до втрати біорізноманіття, адже щорічні пожежі, які часто трапляються в екосистемах, виникають через спалювання трави, стерні.
Компостування органічних відходів на противагу спалюванню абсолютно безпечне для довкілля. Воно дозволяє зменшити кількість непотребу, що потрапляє на звалища.
– У результаті отримуємо органічне добриво цілком натуральне та корисне для підживлення рослин, – розповіла начальниця відділу екології міського управління економіки Валентина ВЕРЕМКО. – Його застосовують у парках та на клумбах для підживлення грунту і підвищення його родючості. Компост також допомагає землі краще вбирати повітря та воду, зменшує ерозію грунту. Він надовго утримує в землі вологу навіть у найспекотніші дні та забезпечує збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим ґрунту, слугує поживою для хробаків та інших організмів, які, своєю чергою, забезпечують поживними речовинами рослини та культури.
Компостувати можна не лише опале листя, бур’яни та бадилля. Для цього придатні також побутові органічні відходи: залишки від овочів, фруктів, яєчна шкаралупа, чайні пакетики і таке інше. Компостуються й дрібне гілля, шматки шовку та бавовни, газети та попіл, відходи тваринництва, відходи обробки деревини. Зазвичай компост «достигає» за 3-6 місяців після того, як з ним почали роботу. За цей час він стає темним та пухким матеріалом. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. А свої живильні властивості отримана субстанція може зберігати до 4 років. Її можна використовувати як прикореневу підкормку для дерев та кущів. До речі, в багатьох країнах Європи компостування – досить прибуткова справа.
За підтримки екоактивістів торік у Рівному стартував проєкт перетворення опалого листя на компост. Міське КАТП-1728, що займається вивезенням сміття в Рівному, почало його збір. Заручилися підтримкою колег з інших комунальних структур, що відповідають за благоустрій, та спільноти ОСББ. Після консультацій з науковцями Університету водного господарства та природокористування запустили комплексну технологію з переробки таких відходів.
Для втілення цього проєкту об’єднали кошти підприємства та громадського бюджету, залучені на проєкти еко-активістки Оксани Майбороди та громадської ініціативи «Сад історій». Разом це 860 тисяч гривень. За них закупили спецтехніку та додаткові необхідні компоненти. Зокрема, й каліфорнійського черв’яка, який допомагає створювати біогумус.
Підготували спеціальні майданчики на міському сміттєзвалищі, на яких складали листя. Його збирали у дворах, парках та скверах. Зібрану сировину подрібнили. Коли ж почався процес розкладання, її «заселили» спеціальними мікроорганізмами. Вони за кілька місяців здатні перетворити відходи на біогумус (корисний субстрат для підживлення ґрунтів). Оскільки черв’яки можуть повноцінно «працювати» лише за плюсової температури, то процес виробництва компосту розпочали лише навесні.
– Те, що ми маємо зараз, напівсировина, це ще не готовий гумус. У перспективі будемо використовувати його для підживлення рослин та під час озеленення. Плануємо робити нову закладку, – розповів начальник КАТП-1728 Сергій МАРЧУК. – Для цього надалі активно збираємо опале листя, приймаємо його безкоштовно на полігоні від всіх охочих. Просимо не складати його біля сміттєвих баків чи деінде, щоб не утворювати стихійних звалищ. Пропонуємо привозити на полігон. Якщо бачимо такі мішки в місті, забираємо. Звертаємося до ОСББ з проханням пакувати та доставляти сировину на полігон.
Компостувати навчають змалечку
Між тим у Рівному пішли далі й почали впроваджувати великий просвітницький проєкт «Освіта для збереження клімату», ініційований Екологічним центром Палацу дітей та молоді. Він покликаний навчити дітей дошкільного та шкільного віку користуватися технологіями для адаптації міста до змін клімату. Зокрема тими, які діти могли б застосувати в своєму навчальному закладі чи вдома. Одна з таких технологій – компостування органіки.
– Усе почалося з великої просвітницької кампанії щодо шкоди спалення листя, коли виділяється вуглекислий газ, який призводить до парникового ефекту і подальших змін клімату, – розповіла очільниця Екологічного центру ПДМ Ірина КУРОЧЕНКО. – За пропозицією відділу екології вирішили додати до цього проєкту ще й компостування. І не просто розказати про нього дітям, а спробувати зробити це разом.
Коштом міського природоохоронного фонду торік було придбано компостери (спеціальні контейнери) та інші необхідні матеріали. Фахівці з ПДМ провели просвітницьку кампанію та визначили партнерів для втілення свого проєкту – по три дитячі садки та школи з мікрорайону «Ювілейний». Педагогів та працівників цих освітніх закладів навчили, як правильно компостувати. В процесі учасників консультували щодо тонкощів роботи з компостерами: коли додавати пісок, вапно чи крейду та коли саме варто запускати черв’яків. Як часто потрібно зволожувати, перевертати.
– Заклади самі вирішували, чи встановлювати компостери на вулиці, чи в приміщеннях, – продовжує Ірина Куроченко. – Для прикладу, в ПДМі такий контейнер стоїть у підвалі, тому процес відбувався швидше. У результаті гумус ми отримали ще навесні, вже використали його. Зокрема, для підживлення рослин біля палацу, у зовнішньому і внутрішньому озелененні. Спільно з ГІ «Сад історій» створювали квітник у парку на Грабнику, тож частину субстрату застосували і там. У школах і садках, де контейнери стояли на вулиці, компост отримали пізніше. Навчальні заклади крім опалого листя до компостерів додавали ще й інші органічні відходи: шкірки бананів, яблук тощо. Контейнери були двосекційні, тож у закладах могли експериментувати з наповненням.
Крім того, екологи з ПДМу розробили та видали тематичний робочий зошит «Таємниці життя черв’яків», в якому містилися цікава інформація та завдання для учнів 3-4 класів. Торік їх використовували в міських школах.
Робота, розпочата торік, продовжується й цієї осені. У школах і садочках збирають листя та органіку і готують до закладки в компостери. Проєкт продовжили, тож ПДМ розширює коло партнерів. Тепер до участі зголосилися ще кілька шкіл та дитсадків. Тепер уже з району Льонокомбінату. Після навчання відповідальних працівників тут почнуть компостувати.
– Наш проєкт не обмежений у часі, – наголошує Ірина Куроченко. – Хотілося б, щоб поступово в усіх школах і садках нашого міста з’явилися компостери. Компостування – це лише частина великого проєкту, в рамках якого ми проводимо й кампанію з роздільного збору картону та паперу в освітніх закладах. Навчаємо й іншим екотехнологіям. Показуємо дітям, як можна впливати на зміни клімату не лише у школах чи суспільних закладах, а й як це кожному зробити у себе вдома. Навчившись це робити змалечку, діти згодом зроблять такі процеси звичайною рутиною в своїх родинах. Тож таким чином ми творимо наше спільне майбутнє безпечнішим та здоровішим.
Наталія НИРКОВА