Напевне, у Рівному немає жодного ОСББ, в якого не виникали б проблеми з боргами співвласників. Кожне з об’єднань по-своєму виходить з цієї непростої ситуації.
Одні намагаються по-доброму вмовити затятих боржників. Інші закликають до совісті. А дехто вдається до радикальних методів. Голова правління ОСББ «Чорновола-17» Надія Гвоздик використала на практиці по суті усі доступні варіанти. Як результат, на сьогодні в очолюваному нею об’єднанні фактично немає заборгованості. Який із застосованих важелів впливу виявився найефективнішим? Власним досвідом побудови стосунків з співвласниками, які з тих чи інших причин не сплачували внески, Надія Гвоздик поділилася із журналістом «7 днів».
– Зараз нерідко доводиться чути, що люди не платять внески на управління будинком, бо, мовляв, просто не мають грошей. Це справді так?
– Те, що рівень достатку людей через пандемію помітно впав, – незаперечний факт. Але це аж ніяк не є причиною несплати як за комунальні послуги, так і внесків ОСББ. Бо зазвичай люди з невеликим статками – найсумлінніші платники. Вони, бува, вже не знаходять собі спокою, коли в силу якихось обставин на день-два прострочили платежі. Телефонують, щоб вибачитися.
Втім, є люди, для яких звичка не платити за комунальні послуги з’явилася ще з часів функціонування жеків. Не платили, бо не несли за це фактично ніякої відповідальності. Важко сказати, чому жеки не подавали на боржників до суду. Можливо тому, що це доволі марудна робота, яка забирає багато часу. А можливо, просто суми боргів не варті були клопотів, пов’язаних з їх стягненням. Зовсім інша ситуація склалася, коли почали створювати ОСББ. Тут на загальних зборах об’єднання 2/3 голосів визначаються суми внесків на управління будинком, які є обов’язковими для всіх співвласників. А оскільки зараз ніхто нікому «за просто так» нічого не робить, виходить, що утримання багатоповерхівки лягає на плечі сумлінних платників. А боржники, користуючись усіма послугами, живуть, як трутні, за чужий рахунок. Такого, звісно, бути не може. Платити повинні всі.
– А у вашому ОСББ всі платять, чи все ж таки є боржники?
– На жаль, ще залишилося два злісних боржники. А свого часу, коли ми тільки створили ОСББ, близько 30 відсотків співвласників не платили. З 96 квартир 25-30 були боржниками, плюс власники нежитлових приміщень.
– Який вихід з цієї ситуації ви знайшли?
– Перш ніж вдаватися до якихось методів, вирішила провести моніторинг боржників. Зробити це було неважко, бо живу в тому ж будинку, то мала можливість поспілкуватися з кожним. Хотіла дізнатися, чому ці люди не платять. Тобто з’ясувати: це злісний боржник чи просто лінивий, який не платить через свою безвідповідальність. Щоправда, є ще третя категорія. Це ті, хто не має можливості платити вчасно і в повному обсязі. Але це, як свідчить практика, дуже малий відсоток співвласників. Найскладніше з тими, хто має можливість платити, але принципово не платить. Це було зумовлено кількома факторами: дехто не платив, бо був проти створення об’єднання співвласників; хтось мав особисту неприязнь до когось із членів правління чи голови правління ОСББ тощо. На те, щоб зрозуміти, хто до якої категорії належить, у мене пішло майже дев’ять місяців.
Почала з того, що вкинула у поштові скриньки боржників листи, написані на звичайних аркушах паперу. Спершу просто спонукала їх заплатити, не посилаючись на статті законодавства. Дехто погасив заборгованість. З іншими продовжувала працювати, спілкуючись особисто, телефонуючи. Комусь допомагала перейти на оплату внесків за допомогою Приват24. Це простіше і дешевше. Просила людей проплачувати хоча б раз у квартал, бо розуміла, що за кожну платіжку треба ще й комісійні викласти. Розмовляла, пояснювала. Хтось закрив свої борги. Інший вирішив платити раз у півроку.
Через рік у мене вже була повна картина платників: хтось платив систематично, інші поквартально, дехто – раз на півроку. Ті, хто з різних причин не міг сплатити відразу всю суму, сплачували частинами. Разом з тим вималювалися й злісні неплатники. На них ніщо не впливало: ні прохання, ні попередження, ні вивішені на під’їздах списки боржників.
– Але все ж таки вам вдалося знайти до них підхід? Яким чином?
– Як у відомому вислові: якщо не знаєш, як зробити, роби за законом. Як з ними бути, я порадилася зі своєю колегою, яка займається юридичною практикою. Поцікавилася досвідом інших голів правлінь ОСББ. Тоді склала текст листа, де вже чітко розписала боржникам відповідальність, посилаючись на законодавчу базу. Результат побачила десь через місяць. Певний відсоток боржників погасив борги. З 29, яким надіслала листи, залишилося 10, на яких за допомогою адвоката написали судові позови. Четверо з них відразу ж все заплатили. До суду дійшли справи на шістьох боржників – 4 власників квартир і двох – нежитлових приміщень.
На судову тяганину пішло десь до семи місяців. По всіх позовах, окрім щодо одного нежитлового приміщення (там були свої нюанси), ми повністю виграли справи. Боржників рішенням суду зобов’язали заплатити як сам борг, так і послуги адвоката і судовий збір. Я зробила паузу на етапі, коли справи треба було передавати у виконавчу службу. Тоді зателефонував бухгалтер підприємця, який має в нашому будинку нежитлове приміщення, і попросила не подавати у виконавчу службу. Бо в цьому випадку їм заблокували б усі банківські рахунки. Вони погасили весь борг і зараз регулярно платять внески за місяць наперед. Відтак у нас немає ніяких проблем. Відразу ж погасили борги ще два власники квартир. З двома іншими процес виявився тривалішим. Одну квартиру в той час вже, було, виставили на продаж, який був зупинений через рішення суду. Ріелтори, які займалися квартирою, що опинилася під арештом, за місяць сплатили всі борги, а через 2,5 місяця продали її. Інша квартира, щоправда, досі знаходиться під арештом.
– Виходить, навіть це не стало аргументом для погашення боргу?
– Якось вже вдалося було і на цю боржницю, як кажуть, знайти управу. Поспілкувалася з родичами мешканців тієї квартири на 5 поверсі, які там проживають. Тоді саме ми міняли в будинку стояки, отож пояснила їм: якщо вони не погасять борг (на той час уже майже 4 тисячі гривень), нам, швидше за все, не вистачить грошей, щоб завершити ремонт. А відтак не зможемо підключити їхню квартиру ні до системи водопостачання, ні до каналізації. Власниця заплатила як борг на управління будинком, так і суму в резервний фонд, який створили на заміну стояків, системи водопостачання в підвалі і електрощитових. Отож тоді вдалося врегулювати це питання. Зараз, на жаль, знову виникла заборгованість десь у 5,5 тисячі гривень. А квартира досі залишається під арештом.
Ось такими були наші митарства, допоки не знайшли порозуміння. Мають зрозуміти всі, що зі створенням ОСББ люди набувають не лише права, а й обов’язки, яких потрібно дотримуватися.
Розмову вів Василь ГЕРУС