Школа LIDY з хобі перетворилась на справу життя

Зараз вона розуміє, що “Школа “LIDY” – це вже не хобі, а справа життя. Міжнародна організація праці визнала торік проєкт рівнянки одним з найкращих у світі.  Втім, Лідія ЛІТВІНОВА й раніше не раз чула схвальні відгуки про своє покликання, яке перетворилося на справу її життя. Та коли дізналася, що її доробок увійшов у десятку найкращих за європейськими мірками, радості не було меж. Адже це вже зовсім інший рівень визнання.

Лідія Літвінова радіє кожній миті свого життя.

За умовою конкурсу, організованого Міжнародною організацією праці, його учасниками були підприємці-початківці з різних країн світу. Серед них і рівнянка Лідія Літвінова з авторським проєктом «Школа LIDY». Про її школу ми вже писали в нашій газеті. А цього разу самобутня бізнес-леді розповіла журналістці «7 днів» про свої вподобання, пріоритети і поділилася таємницями успіху.

Я -людина, яка постійно навчається

– Свій проєкт на конкурс МОПу, якщо не помиляюся, ви подали вже після навчання у Рівненському центрі професійно-технічної освіти. Що вас привело в освітній заклад, де, як правило, навчаються безробітні?

– Я дізналась, що там є курси для підприємців-початківців, і прийшла на навчання цілеспрямовано. До того працювала провідним бухгалтером на державному підприємстві «Рівнестандартметрологія», але вирішила, що хочу займатися власною справою.

Хоча у мене вже була економічна освіта (я є магістром з обліку й аудиту), навчання допомогло мені структуризувати набуті знання.

На завершення навчання я написала та успішно захистила свій бізнес-план. Мою роботу відмітили як одну з найкращих, і мені запропонували взяти участь у конкурсі МОП. Бо програма «Підприємець-початківець», за якою я навчалась, була розроблена Міжнародною організацією праці і називалася «Start and Improve your business». Її назва українською звучить приблизно так: «Розпочни та вдосконалюй свій бізнес, спрямований на стартаперів, молодих підприємців». Тож мені запропонували подати свою роботу на конкурс, у якому Міжнародна організація праці мала відібрати десять найкращих історій, найкращих бізнес-проєктів з усього світу.

Міжнародна організація праці (МОП) заснована у 1919 році. До її складу входить 185 країн. Першочерговими завданнями МОП є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

– Скільки всього учасників взяло участь у конкурсі?

– На жаль, я не готова відповісти на це питання зараз. Знаю лише, що мій проєкт відібрали до десятки найкращих історій світу.

– А в чому полягала суть конкурсу?

– Все дуже просто. Потрібно було англійською написати невелику історію про свій бізнес-проєкт.

– У вас англійська на хорошому рівні?

– Так, хоча й досі її вивчаю та вдосконалюю. Живу за концепцією Life Long Learning як людина, яка постійно навчається (усміхається – авт.). Історія писалась легко, оскільки все розпочалось не так давно, а саме у 2016 році. Головне, щоб вона надихнула інших.

Якщо ж двері не відкриються – залазьте через вікно

– Цікаво, що такого ви там написали?

– Нічого особливого. Просто написала, що моя історія розпочалася з волонтерства в Рівненській гуманітарній гімназії, програму занять у якій затверджувало управління освіти Рівненської області. Програма дала справді гарні результати, оскільки до її розробки та дослідження ефекту були залучені хороші фахівці. Відтак, після її реалізації дівчатка-учасниці проєкту стали більш впевненими, соціально активними у житті школи, міста. Своєю чергою ці гарні результати надихнули мене на створення своєї справи. Саме тому я й потрапила в центр зайнятості на навчання з курсу «Підприємець-початківець». Бачите самі, що нічого особливого, просто моя історія, як вона є.

– Багато людей, коли починають заповнювати якусь форму чи заявку, не знають, звідки почати, як правильно сформулювати речення. А ви переживали, що можете допустити помилку?

– Завжди є вагання, наскільки це буде успішним, пройду чи не пройду. Але я вважаю: якщо є шанс, його необхідно використати. У будь-якому разі, яким би не був результат, ти знатимеш, що цей крок зробив. Можливо, не цього разу, то наступного, та ти досягнеш бажаного. Адже недарма кажуть: «Стукайте – і вам відчинять!» Якщо ж двері не відкриються – залазьте через вікно, якщо на вікні грати – робіть підкоп! Не можна зробити підкоп – шукайте драбину і залазьте через дах! Тобто якщо ти маєш хорошу мету і вона корисна для навколишнього середовища, то варто йти навіть крізь терен.

Раніше, коли я ще шукала свою справу, одне знала точно – вона має бути корисною, стосуватися багатьох і бути важливою для них.

– Напевно, орієнтуватися на корисне – дуже правильна позиція, бо воно завжди знайде підтримку. Але є чимало хороших справ, з яких бізнесу не буде. Ви були готові до цього?

– Спочатку, напевно, треба чітко розібратися зі своїми бажаннями і з’ясувати, що сьогодні для вас першочергове. Тому перш за все треба виставити свої пріоритети: перше, друге, третє, четверте завдання. Тоді з’явиться розуміння, за що потрібно братися найперше. Коли зустрічаєшся з якимось страхом, треба пам’ятати, що саме там, однозначно, знайдеться і твій особистий розвиток. Пройшовши його, станеш прикладом для наслідування іншими, тим самим переконаєш їх, що немає нічого неможливого. Взагалі-то, кожна людина може все! Але важливо, звичайно, мати підтримку зі сторони.

– Ви таких людей маєте поруч?

– Так. Я щиро вдячна за підтримку моїм батькам, родині, друзям, а своєму оточенню – за довіру.

– Відправивши заявку на конкурс МОП, ви свою увагу сконцентрували на якихось інших справах чи все ж очікували на оголошення результатів?

– Звісно, спочатку, після того як подала на конкурс всі необхідні документи, пережила піднесені емоції. Мене дуже цікавило, що з цього вийде. Але щодня мала так багато запланованих справ, що не було часу відволікатися на щось інше. Хоча хотілося знати: чи вже є результати, пройде моя історія чи ні?
Лише десь за пів року стали відомі результати. Втім, я вірила в успіх, бо ще в Літній школі лідерства, коли писала програму лідерства для дівчат і дівчаток-підлітків, чула схвальні відгуки про обраний напрям. Навіть отримала мінігрант від British Council, оскільки мій напрям було визнано перспективним. Напевно, вже з тієї миті я для себе усвідомила, що хочу і буду рухатися саме в цьому руслі.

– Це мова про ваш проєкт «Школа LIDY»?

– Так, саме школа естетичного та гармонійного розвитку особистості «Школа LIDY» одержала цю підтримку як перспективний напрямок для діяльності.

З кожної ситуації беру щось позитивне

– Як гадаєте, скільки дівчат завдяки вам стали впевненішими у собі, у завтрашньому дні?

– За цей невеличкий період часу – рік, менш як рік – понад сто вихованок «Школи LIDY» стали учасницями црізних заходів, які відбувалися у школі. Вважаю, що в масштабах міста це ще не так багато. Але кожна з цих дівчат є прикладом для наслідування для своїх ровесниць у тому, як бути впевненим, як стати сильною особистістю. Можливо, це ще не в усіх проявляється, але підґрунтя для цього створене, зерно посіяне. А коли воно проросте, великою мірою залежить від бажання самих дівчат.

– Хто для вас став таким взірцем для наслідування, навчив не заглиблюватися в негаразди, депресії, економічну нестабільність?

– Якщо говорити відверто, то телевізор я не дивлюся. Читаю книжки і в них черпаю натхнення, в мене народжуються нові ідеї.
Я не з тих, які піддаються впливу ззовні. Як щаслива людина організовую свій день самостійно. Це не означає, що у мене постійно настрій піднесений. У житті бувають різні ситуації, але з кожної беру для себе щось позитивне, якою б вона не була. Можливо, над чимось треба більше попрацювати, десь зосередити свою увагу. Абсолютно кожну ситуацію аналізую, беру з неї корисні знання і йду вперед.

– Лідіє, чим для вас стала відзнака МОПу?

– Це важливий момент визнання світом діяльності «Школи LIDY» та її позитивного впливу на розвиток підлітків, молоді й суспільства в цілому.

– Напевно, ви свою роботу сприймаєте як хобі?

– Так, справді, не можу сказати, що я працюю. Адже це моя власна улюблена справа. Це цікаво, бо йде постійний розвиток. Хоча до кожного заняття сумлінно готуюся. Навіть якщо є програма, все одно шукаю щось нове, щоб розповісти більш цікаво, зробити заняття змістовнішим.

– Ви вже сказали, що до занять мотивує спілкування з дівчатками. Чи є ще якісь чинники, що мотивують вас до активної роботи?

– Це різноманітні зустрічі, форуми, спілкування з цікавими, різнобічними, успішними людьми. Нещодавно я була в Києві на Всеукраїнському жіночому форумі. Коли чуєш про інших успішних жінок, їхні перемоги, відчуваєш щасливу атмосферу, то також надихаєшся нею. Додому приїжджаєш із новими ідеями, піднесеним настроєм, надзвичайно праце­здатна і готова постійно генерувати нові й нові ідеї. Тож середовище успішних жінок особливо надихає до активності. Усвідомлення того, що у кожної за плечима тернистий шлях до визнання, успіх не прийшов відразу.
Варто зрозуміти: щоб дійти, треба йти, вірити й любити те, що ти робиш. І, повірте, знайдуться потрібні люди, які допоможуть. Буде здаватися, що весь світ розкриває перед вами свої обійми.

Спілкувалась Оксана ПИЦЬКА

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»

 

 

Діліться корисною інформацією з друзями: