Ми почали друкувати Щоденник сумнівів і очікувань: COVІD чи лжетривога? (День 1, День 2 та День 3) .
В цих дописах наш журналіст спробує описати свої відчуття хвороби. Кінцевий діагноз поки ще не поставлений.
Сьогодні – День 4.
Температура в цей день відпустила: вирішала зробити передих чи дійсно минулося. Зранку 36,6. Хоча всі інші симптоми так і залишилися. Слабість та болі в спині. Крім того додалося печіння очей.
Вчора син спробував знайти в Рівному пульсоксіметр. Обійшов аптеки в центрі і так і не знайшов. В Фейсбуці прокоментували, що в одній аптеці є, але ціна більша за 1000 гривень. В інтернет-магазині замовили дешевший, з доставкою майже в двічі. Згадалося, як навесні коли почався карантин підскочили ціни на маски… Попит народжує пропозицію? Чи піднімає ціну?
До вечора температура повернулася, щоправда трохи менша – 37,5.
Звернула увагу що стала більш скандальна. Все мені не так. Подумалося не дарма існує статистика, що після довгої дистанційної роботи в дома в сім’ях можуть виникнути сварки.
Після обіду вирішила набрати лікаря і взнати коли ж можна пройти тест. І тут як палкою по голові:
– Я вас зможу записати на тестування лише через тиждень.
Не зрозуміла, вона ж сама сказала, що тест треба буде зробити на 5-7 день від початку хвороби. А тепер, ще тиждень.
– Та я поки дочекаюся тестування – можу вилікуватися!!!!
– А що я можу зробити, – пише мені лікарка, – в нас великі черги на тестування.
Вона замість того, щоб тоді, коли я звернулася поставити мене в чергу, сьогодні пише, що можна через тиждень. То хто винний?
Як гарно розповідає Максим Степанов та Віктор Ляшко, що в нас все добре в країні. кількість тестувань постійно зростає. А тут виявляється, щоб здати тест треба чекати, як мінімум тиждень!!!!!
Трохи заспокоююсь і вирішую перепитати в лікарки, а чи не буде скоріше, якщо я піду в лабораторію? А не буду чекати бригаду вдома.
Після перемовин час очікування на забір «матеріалу» для тестування скорочується на 3 дні. Тож в понеділок, я йду в лабораторію. Ну хоч якісь результат за цей день.