Про найскладніше у підготовці до програми “Енергодім” розповів голова Рівненського ОСББ

Щоб постійно бути в курсі новин підпишіться на наш Telegram

Чимало міських об’єднань співвласників багатоквартирних будинків встигли долучитися до міських програм підтримки ОСББ. А дехто вже й не раз. Скориставшись фінансовою підтримкою міста, у багатьох будинках замінили чи модернізували комунікації, відремонтували дахи, оновили ліфти, утеплили фасади. Торік у ОСББ з’явився ще один інструмент для вдосконалення своїх будівель: державна програма енергоефективності «Енергодім». Вона передбачає співфінансування комплексних проєктів з модернізації житлового фонду. Щоправда, умови участі дещо жорсткіші, ніж у муніципальних програмах. Однак після запуску «Енергодому» кілька рівненських об’єднань вирішили долучитися. Про такий свій досвід нашому журналістові розповів голова ОСББ «Київська, 81» Феодосій Миргородський.

– Феодосію Павловичу, ОСББ у вашому будинку існує вже не один рік. Мабуть, за цей час вдалося чимало зробити, щоб поліпшити його стан. Чому вирішили взяти участь ще й у державній програмі?

– Дійсно, об’єднання ми зареєстрували у 2015 році. Ще до цього спільними зусиллями мешканців заасфальтували двір, встановили тепловий загальнобудинковий лічильник. Після створення об’єднання брали участь у міських програмах підтримки ОСББ. Так, встановили сучасні енерго­ощадні вікна у під’їздах, поремонтували ліфти. У 2017 році зробили капремонт теплової мережі в підвалі. Однак питання утеплення будинку в нас стояло вже давно. Воно не лише для нас, а й для багатьох мешканців панельних багатоквартирних будинків – одне з найактуальніших. Без цього ніхто не обійдеться. Причому мешканці мусять самі приймати рішення і шукати якусь підтримку, бо це складна і недешева робота. Планували торік утеплитися за допомогою міської програми. Усе прорахували, вже готові були подавати заявку, але знайшлися мешканці, які засумнівалися в необхідності цих робіт, підбурили інших. Тож ми не змогли набрати 2/3 голосів «за» утеплення. Тому зрештою змушені були відмовитися від участі у міській програмі. Коли ж з’явився «Енергодім», детально вивчили умови і зрозуміли, що можемо меншими коштами зробити більше поліпшень для нашого дому.

– Як цього разу ваші мешканці сприйняли таку ідею?

– Тепер уже спротиву не було. Багато хто зрозумів, що відмова від утеплення була необдуманим, скоріше емоційним рішенням. Навесні покричали, а восени деякі вже почали «потилицю чухати». Цього ж року (після детального роз’яснення умов державної програми) люди мене підтримали і погодилися. Адже головне для всіх – якісне утеплення за доступні гроші. Саме такі умови й пропонує «Енергодім». Це добрий шлях, хоч і непростий. Звісно ж, тут досить високі вимоги до оформлення документації та серйозні умови для всіх потенційних учасників.

Знаєте, що найдивніше? Ті, хто торік кричали проти участі у міській програмі, одразу після відмови від цього проєкту стали утеплювати собі стіни. Віддали по 17 тисяч гривень. А якби робили через міську програму, вийшло б максимум по 12 тисяч.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше, які саме умови вам довелося виконати, щоб подати заявку на участь у програмі?

– Перш за все потрібно було зробити енергоаудит будівлі. Добре, що у нас в місті є спеціально підготовлені інспектори з енергоефективності, які й проводять цю роботу. Сприяли й науковці, які готували таких фахівців. Неабияку допомогу отримали від експерта в Рівненській області з розвитку програми підтримки Фонду енергоефективності України Михайла Лук’яника. Він підказував важливі деталі оформлення документів, допомагав із розрахунками. А тут, повірте, було непросто. Енергоаудит зайняв у нас не один місяць. Це дуже копітка робота. Потрібно було вирахувати втрати тепла в будинку, скільки тепла забирає на себе будівля. При цьому враховується висота і товщина стін, кожне вікно, двері, балкони і так далі. Прораховували до сантиметра. Врахуйте, ще й те, що у нас (як і в більшості будинків) є так звані «клаптикові утеплення». Мешканці діяли так з власної ініціативи і за свої кошти. Ці роботи зроблені не всюди якісно. Тож мусили враховувати й такі нюанси.

Головне завдання цього аналізу в тому, щоб визначити оптимальний розмір шару утеплення (він може становити до 15 см). Зважали й на вартість матеріалів і робіт. Так, аби остаточний розмір внеску мешканців був доступним для всіх. Визначали період окупності.

Однією з умов проєкту є спів­праця із «Укргазбанком». Для нас це прийнятна умова, адже ми давно співпрацюємо з цією установою.

Крім того, потрібно було визначитися з виконавцем. За рекомендацією наших колег з інших міських ОСББ вирішили обрати місцеву компанію з доброю репутацією «Рівнеспецбуд».

Заручилися й підтримкою міської влади. У разі позитивного рішення про нашу участь в «Енергодомі» від міста теж буде фінансова допомога. Крім того, це й питання певного престижу для Рівного. Адже участь міського ОСББ в такій потужній державній програмі ще раз підтвердить високий статус нашого міста в сфері енергоефективності.

– Розкажіть детальніше про ті поліпшення, які плануєте зробити.

– Найголовніше – це утеплення фасаду (включаючи цоколь), підвал та горище. А також модернізація системи опалення. Зокрема, хочемо встановити обладнання для автоматичного балансування подачі тепла. Адже нині це частково робиться, та й то вручну. Зараз наша система має так звану «верхню» подачу тепла і гарячої води. Тобто гаряча вода йде спочатку на горище, а звідти вже розподіляється по квартирам. Тому не рідкість ситуації, коли зверху гаряче, а на першому поверсі – холодно. Коли ми зробили капітальний ремонт теплової мережі, то дещо цю систему скорегували. Щось доводилося робити самому. Тобто в одному місці зменшували, в іншому – додавали. Але потрібно, щоб це все робила автоматика. Тож хоч зміни й відбулися, та ефект був не такий значний, як хотілося. А «Енергодім» теж вимагає автоматичного балансування. Тому ми включили й цю опцію в проєкт.

– Уточніть про фінансову сторону справи. Ви згадували, що участь у цьому проєкті для мешканців буде досить вигідною.

– Торік, коли ми планували утеплюватися через міську програму, після детальних розрахунків вийшли на цифру 210 гривень за квадратний метр. Це досить непогана сума. Однак люди відмовилися. Тепер же, якщо вдасться отримати максимально можливе відшкодування з державного фонду, ми вийдемо на цифру 170 гривень за квадратний метр. Так вийде, якщо отримаємо відшкодування 70%. Якщо ж буде лише 50, то сума суттєво збільшиться і, мабуть, її вже ми «не витягнемо» (додаткові 20% відшкодування отримають перші учасники програми «Енергодім», – прим. ред.). Тобто у кращому випадку власники трикімнатної квартири матимуть сплатити за роботи – 10,6 тисячі гривень, двокімнатної – 8 тисяч, однокімнатної – 5,3. І це не лише за утеплення будинку, а ще й за балансування системи подачі тепла. Вважаю що це вигідно. За ці 5 років, що існує ОСББ, ми не збирали на різні поліпшення з людей більш як по 300 гривень з квартири. По стільки здавали на всі ремонти. На тепловий лічильник «скидалися» по 150 гривень з квартири. Тому це буде наша найбільша інвестиція.

– На якому етапі зараз ситуація з участю в проєкті «Енергодім»?

– Ми подали усі необхідні документи. Офіційної відповіді поки що не маємо. Однак мені «шепнули», що з технічних питань наш проєкт пройшов, а юридичні аспекти треба ще допрацювати. Як на мене, це не так погано, папери переробимо. Головне, що технічна частина «пройшла».

– Що для вас особисто було найскладнішим у проєкті «Енергодім»?

– Оформлення усіх документів. Так, ми мали певні рекомендації від Держфонду. Але існують деякі тонкощі, про які дізнаєшся лише тоді, коли берешся до справи. Протоколи мають відповідати усім вимогам. Проєкт повинен бути досить об’ємним. Ми не один день працювали над його створенням, консультувалися, не раз переробляли папери і розрахунки. До того ж тут ідеться про комплексний підхід. Тому голова правління ОСББ має добре орієнтуватися в багатьох питаннях: електриці, теплотехніці, водопостачанні…

Ну і з мешканцями спілкуватися задача непроста. Дехто каже: «А нащо воно нам потрібне?» Я ж відповідаю, що маємо дбати про своє, бо коли нічого не робити, то за кілька років будинок просто розвалиться. А нових квартир ніхто просто так нікому не дасть, навіть не сподівайтеся. Тож люди дослухалися. Скажу так: два-три противники будь-яких змін у будинку завжди знайдеться. Цікаво, що молодь трохи пасивно до цих питань ставиться, часто протестує. Найбільша ж підтримка від тих, хто вже трохи пожив, знає життя. Вони цікавляться, розпитують, коли вже почнемо роботи, підштовхують до дій. Запевняю їх, що все буде. Навіть якщо ми цього року лише документи оформимо, то вже з 1 січня почнемо роботи. І при такому сценарії все одно будемо у виграші. Переконаний, що все вийде, бо все, що не робиться, – до кращого.

Якщо ми цього року не попадемо в програму, то будемо робити щось інше: під’їзди ремонтувати, дахом займемося, а ще ж є ліфти. За них поки що не згадуємо, бо на модернізацію чи заміну потрібні колосальні гроші. Тож скільки існуватиме ОСББ, стільки й буде що робити.

Спілкувалася Наталія НИРКОВА

Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»

Діліться корисною інформацією з друзями: