Насправді день народження Острозької Біблії не 12 серпня, хоч так зазначено на титульній сторінці, а 22 серпня.
Біблія – це перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою з певними діалектичними українізмами.
Можливо, вона могла б бути виданою і на давньоукраїнській мові (Пересопницьке Євангеліє, писане українською мовою, вже двадцять років як існувало і спонсорували його представники бокової гілки князів Острозьких – Заславські), але князь Василь-Костянтин хотів створити продукт, яким користувалися б усі слов’янські народи, які розуміли штучно створену церковнослов’янску мову.
Тепер ще з цікавого:
- Князь Острозький задумав Острозьку Біблію як книгу для всіх слов’янських народів. І запросив для перекладу Святого Письма кращих фахівців з латинської, грецької, церковнослов’янської та давньоєврейської мов. Вони мали усунути всі зміни, додані в неї упорядниками за попередні 1,5 тисячі років. Бо, читаючи різні версії Біблій, там не лише було різним прочитання якихось термінів, але й суть подій за ці тисячу років змінили переписувачі, які самі не розуміли до кінця те, що вони переписують.
- Князь Василь-Костянтин Острозький через Івана Федорова у німецького гравера Блазіуса Ебіша із Шенберга замовив 150 мідних кліше ілюстрацій до книги. Але протестантське оточення князя виступило проти зображень святих у книзі. Тож єдині ілюстрації в Острозькій Біблії – це тріумфальна арка на форті і козак-херувим, який зображений на більшості сторінок. Якби не протестанти, то ми мали б не лише книгу, яка є вершиною поліграфії 16 ст., але й мистецький друкований шедевр для усіх слов’ян.
- Острозька Біблія стала виданням, яке фактично повторювали всі пізніші передруки Святого Письма.
- До того, як почати друкувати Острозьку Біблію, Іван Федоров був управителем Дерманського монастиря і грабував сусідів. Будучи світською особою, Іван Федоров керував монастирем і отримував з нього прибутки, поки князь Острозький готував друкарню в Острозі. Так Федоров не раз нападав зі своїми ченцями і підданими села Дермань на село Спасів, яке належало родині гетьмана Ходкевича. Цікавим є той факт, що попередній спонсор Івана Федорова – Григорій Ходкевич, якому належав Спасів, помер за кілька років до описаних подій, а друкар вирішив пограбувати володіння його дітей. Тоді він забрав все збіжжя, яке зібрали селяни Ходкевичам. Це повторювалося кілька разів. Були судові процеси, але проти князя Острозького (слугою якого був Федоров), ніхто не хотів виступати. І тільки коли в Острозі все було готове до друку, то Федоров перебрався до Острога.
- Острозька Біблія має 1256 сторінок. Її тираж був приблизно 2,5 тисячі примірників. Ця кількість була унікальною на той час. Тодішні видання мали не більше, аніж 1-1,5 тисячі примірників. Є свідчення, що частину тиражу Острозьких Біблій Іван Федоров додруковував ще у Львові, а Гринь Іванович у Вільно (Вільнюс).
- Острозька Біблія фактично зумовила появу «Острозької академії». Навчальний заклад князь вирішив створити для того, щоб запрошені до Острога перекладачі Біблії в перервах із укладання священних текстів зреалізували свій потенціал і у викладанні та в подальшому залишилися в місті.
- До наших днів дійшло близько 400 примірників. І це досить багато порівняно з іншими «ровесниками» Острозької Біблії. А все через те, що цю книгу берегли через її величезну цінність та унікальність.
- Примірники Острозької Біблії є в усіх християнських країнах світу. Найбільше – в Росії. В Україні є трохи більше 100 таких книг. Більше десятка в приватних колекціях.
- У Рівненській області наявні 5 примірників Острозької Біблії. Три з них знаходяться в Острозі, в Рівненському музеї. Ще одна Біблія є у приватній колекції.
Микола БЕНДЮК, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника Острога, мистецтвознавець, краєзнавець