У рік 445-річчя Острозької Біблії дослідники розповіли нові подробиці про три її примірники, які зберігаються на Святій Горі Афон у Греції. Як раніше повідомляли “7 днів”, три раніше невідомі примірники Острозької Біблії виявили у закритих монастирських книгосховищах ще під час наукової експедиції 2024 року, однак дослідження їхнього походження триває й нині.
Один із примірників міг бути пов’язаний з Іваном Вишенським, другий належав учням Паїсія Величковського, а третій потрапив на Афон через український козацький скит «Чорний Вир».
Про результати досліджень розповів директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. Саме він у червні 2024 року повідомив про виявлення трьох раніше невідомих дослідникам примірників Острозької Біблії 1581 року. Тоді науковець зазначав, що у світі відомо близько 350 збережених примірників цього видання, а записи на полях знайдених книг потребують окремого вивчення.
Острозьку Біблію надрукували 1581 року в Острозі. Це перше повне друковане видання Святого Письма церковнослов’янською мовою. У 2026 році відзначають 445 років від її виходу, 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького та 450 років від заснування Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Ці ювілейні дати цьогоріч відзначають і в Національному університеті «Острозька академія».
Слід Івана Вишенського
Найцікавіша історія пов’язана з одним із трьох примірників. За висновками Сергія Шумила, книга могла належати українському письменнику-полемісту й афонському подвижнику Івану Вишенському або бути привезена ним на Святу Гору. На такий зв’язок вказують, зокрема, маргіналії в інших острозьких стародруках із цієї колекції.
Окремим аргументом стала знахідка, зроблена під час тієї ж експедиції. На острозькому виданні 1595 року Сергій Шумило виявив дарчий напис Василя Суразького – діяча Острозького інтелектуального гуртка – Івану Вишенському. На думку дослідника, цей запис свідчить про особисті контакти двох діячів і підтверджує зв’язки острозького культурного осередку з Афоном.
Другий примірник Острозької Біблії, за результатами дослідження, пов’язаний з учнями Паїсія Величковського. Книга певний час перебувала у Нямецькому монастирі на території сучасної Румунії, а згодом була передана на Афон.
Історію третього примірника вдалося простежити за записами у самій книзі. Він належав ієромонаху Каллісту Меновському, який був пов’язаний із Чернігівською архієпископією. У 1754 році козак Полтавського полку Василь Луговий передав Біблію до українського козацького скиту «Чорний Вир» на Афоні.
На Афоні збереглися десятки українських стародруків
Три Острозькі Біблії – лише частина значно більшої української книжкової спадщини, яку Сергій Шумило досліджує в афонських монастирських бібліотеках. У колекції одного з монастирів він нарахував 32 кириличні стародруки XVI–XVII століть, видані у Київській митрополії, та 143 видання XVIII століття. Значна частина цієї збірки походить із бібліотеки українського козацького скиту «Чорний Вир».
Ще у 2025 році дослідник представляв результати вивчення острозьких стародруків під час Острозьких наукових читань. Тоді йшлося про зв’язки Острозького інтелектуального гуртка з афонськими монастирями та книги, надруковані в Острозі наприкінці XVI – на початку XVII століття, які збереглися на Святій Горі. Серед діячів, пов’язаних із цими контактами, дослідник називав князя Василя-Костянтина Острозького, Василя Суразького, Івана Вишенського та інших представників острозького осередку.
Журналістка та медіаменеджерка з багаторічним досвідом роботи у регіональних медіа. Працює з темами соціальної політики, життя громад, комунальних рішень та створює матеріали про сучасні історії Захисників України. З 2023 року — директорка редакції газети «Сім днів» і головна редакторка сайту 7dniv.rv.ua.