Очистити рівненське озеро заважає карантин

Підпишіться на 7dniv.rv.ua у Google News! Тільки актуальні новини!

А місцеві кандидати вже використовують цю тему в передвиборчій риториці.

Однією з ключових екологічних проблем нашого міста є стан річки Устя і зокрема Басівкутського водосховища. Щоб ґрунтовно вирішити це питання і розробити дієві заходи відновлення озера, залучили науковців. Після ретельних досліджень вони запропонували окремий проєкт і цілу низку заходів для відродження і підтримання в гарному стані водойми. Однак роботи так і не почалися. Ми спробували розібратися, що стало на заваді, і коли ж озеро стане чистішим.

   Приєднуйтеся до спільноти 7dniv.rv.ua 
   і новини самі знайдуть вас

Насамперед звернулися до одного з авторів проєкту, доцента кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства НУВГП Ігоря СТАТНИКА. Він розповів, що разом із колегами

торік зробили системні дослідження, вивчали архівні документи, аналізували склад води тощо.

Виявили, що «людський фактор» неабияк вплинув на сучасний стан водосховища. Адже стічні води, які потрапляють в озеро, формують донні нашарування, які являють собою бомбу уповільненої дії. За певних умов (наприклад, при підвищенні температури) вони піднімаються і забруднюють воду, провокують загибель мікроорганізмів та риби.

Але найбільше шкоди не від фекальних відходів, а від залишків різних хімзасобів, що потрапляють в озеро (косметика, побутова хімія тощо).

Досліджуючи стан води в різних частинах водосховища, науковці з’ясували, що воно служить своєрідним відстійником для річкової води. Коли вона потрапляє до водосховища з верхів’я річки Устя, то має п’ятий клас якості (брудна). А на виході з водосховища вода поступово покращується (з п’ятого до третього класу якості).

– Існує перелік чинників, які призвели до нинішнього стану водойми, – зазначає науковець. –

Щоб відновити водосховище та підтримувати його у безпечному екологічному стані, необхідні комплексні заходи та постійний моніторинг ситуації.

Разом із колегами на замовлення міської влади підготували відповідний проєкт. Наприкінці 2019 року передали його замовнику – УКБ міськвиконкому. Однак у процес втілення запропонованих заходів втрутився карантин.



Як з’ясувалося, роботи не можуть розпочати, бо для затвердження документації має відбутися низка процедур, серед яких – громадські слухання. Однак масові зібрання під час карантину заборонені.

За інформацією відділу екології міського управління економіки, роботи на Басівкутському водосховищі планували розпочати в червні-липні. Однак «Порядок затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертиз» передбачає, що названий проєкт перед затвердженням має пройти експертизу. Обов’язковою умовою для цього є оцінка впливу на довкілля. Звіт з оцінки впливу на довкілля має пройти процедуру громадського обговорення (громадські слухання). Нині ж збиратися разом можна групами не більше як 10 осіб.

   Приєднуйтеся до спільноти 7dniv.rv.ua 
   і новини самі знайдуть вас

– Схожі проблеми виникли не лише у нас. Ситуацію навіть намагаються використати в своїх інтересах деякі політики, звинувачуючи виконавчу владу у бездіяльності. Тому від місцевих чиновників українських міст були численні звернення до Кабміну та Верховної Ради, – прокоментував ситуацію заступник міського голови Рівного Сергій ВАСИЛЬЧУК. – Бо існує необхідність врегулювання особливостей проведення громадського обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля у період карантину. Мали би бути визначені правові наслідки для випадків, коли не призначені чи не проведені громадські слухання за таких умов.

Звернення були враховані і Верховна Рада вже підтримала проєкт закону «Про внесення змін до «Закону України про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби». У ньому й прописано, як проводити оцінку впливу на довкілля під час карантину. Зокрема, уточнюється питання громадських слухань і внесення пропозицій до проєктів.

– Новий закон уточнює, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться виключно у формі надання письмових зауважень та пропозицій (у тому числі й в електронному вигляді), – роз’яснив Сергій Васильчук. – Цей документ також постановляє, що громадські слухання у період карантину проводити не можна. Якщо ж дата громадських слухань була визначена раніше та припала на термін дії карантину, то вони вважаються такими, що не відбулися і повторно не проводяться. Такий механізм дозволить урахувати зауваження та пропозиції громадськості щодо захисту довкілля та охорони здоров’я населення без необхідності зупинення на період карантину дозвільних процедур. Це дозволить розблокувати процедуру оцінки впливу на довкілля підготовленої документації та зрештою приступити до роботи і втілення позитивних змін, запропонованих нашими науковцями.

Поки що закон підтриманий народними обранцями, однак ще не підписаний Президентом і не оприлюднений, тому не набув чинності.

Наталія НИРКОВА

Постійно бути в курсі новин вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»

Діліться корисною інформацією з друзями: