Від бетонних укріплень на початку повномасштабного вторгнення – до пікапів, бусів та екскаваторів, які нині їдуть до військових. За роки великої війни напрями допомоги «ІНТЕР БЕТОНУ» змінювалися разом із потребами фронту. Водночас підприємство продовжує працювати, сплачувати податки, долучатися до міських проєктів і соціальних ініціатив.
На початку повномасштабного вторгнення працівники компанії брали участь в облаштуванні захисних споруд навколо Рівного, а згодом – у районі Дружківки та Костянтинівки. Допомога військовим не припинилася, змінився лише її характер: якщо раніше з-за кордону переважно приганяли автомобілі, то нині серед запитів – буси, пікапи та будівельна техніка.
Один із нинішніх напрямів – співпраця Рівненської громади з литовськими партнерами, завдяки якій техніка потрапляє до українських військових.
Про те, як бізнес працює в умовах війни, допомагає місту та армії, розповідає власник торгової марки «Інтер Бетон», депутат Рівненської міської ради Юрій Чаборай.
Розслаблятися не можемо
– Поки триває війна, ми розслаблятися не можемо, – говорить Юрій Чаборай. – Бо на кону питання виживання і збереження нашої державності.
На будівельному ринку ми працюємо вже двадцять років. Як виробники бетону та бетонних виробів заявили про себе у 2008 році.
Головне підприємство знаходиться в Рівному, маємо також підрозділи у Волинській, Вінницькій, Тернопільській і Рівненській областях. Усі вони працюють під торговою маркою «Інтер Бетон».
Податки і допомога місту
Щороку ми сплачуємо до місцевого та державного бюджетів мільйони гривень. Наше підприємство – частина Рівного. Сплачуючи податки, ми даємо місту додаткові можливості для ремонтів, будівництва та реконструкції об’єктів.
Допомагаємо і на волонтерських засадах. Розуміємо, що під час війни в міському бюджеті не на все вистачає коштів – зокрема на встановлення пам’ятних знаків чи облаштування громадських просторів.
Торік долучилися до спорудження на Пагорбі Слави меморіального знака «Соняшники Іловайська». Зокрема, зробили для нього надійний бетонний фундамент, щоб конструкція з металевих соняхів могла стояти багато років.
Долучалися й до благоустрою Гідропарку. За останній час ця територія помітно змінилася і стала одним із популярних місць відпочинку рівнян.
Особливо хочу виокремити парк імені Тараса Шевченка. Наша компанія долучилася до збору коштів на проведення архітектурного конкурсу щодо його оновлення. Ініціатива реконструкції належить секретарю міської ради Вікторові Шакирзяну. Багато займався цим питанням і колишній заступник міського голови Микола Дядюсь, який координував питання архітектури та будівництва. У нього було багато креативних ідей. На жаль, він дуже рано пішов із життя.
За результатами конкурсу вже є концепція майбутнього оновлення парку – з рішеннями щодо паркової зони, майданчиків, ігрового сектору та благоустрою. Якщо її вдасться реалізувати з залученням державного, грантового та іншого позабюджетного фінансування, це дозволить зменшити навантаження на міський бюджет.
Сподіваюся, депутати міської ради підтримають подальшу реалізацію цього задуму. Бо парк Шевченка – це не лише одна з головних локацій для масових заходів, відпочинку та занять спортом. Це ще й важлива зелена зона міста.
Бетон для безбар’єрності
– До нас надходить багато звернень від різних організацій і волонтерів із проханням надати будівельні матеріали. Зокрема, для створення безбар’єрного середовища, облаштування просторів для людей з інвалідністю, пандусів у медичних закладах тощо.
У таких випадках бетон ми не продаємо, а надаємо безкоштовно. Бо соціальний напрям для нас – один із найважливіших.
З «Вересом» – від 2015 року
– Можна сказати, що спортивний напрям для вас також залишається важливим?
– Наша фірма була серед перших спонсорів «Вереса» під час відродження клубу. У 2015 році ми підписали спонсорський контракт. І досі залишаємося поруч із футбольною командою та її вболівальниками. Радіємо перемогам, засмучуємося через поразки. Добре, що «Верес» небайдужий рівнянам.
– Ваша компанія і Ви особисто продовжуєте допомагати Збройним силам. Як ця підтримка змінилася за час великої війни?
– Вона почалася з перших днів повномасштабного вторгнення, і ми не збавляємо обертів. Бо усвідомлюємо: перемога залежить від кожного з нас.
Ми одними з перших у Рівному почали виготовляти так звані зуби дракона. Їх відправляли прикордонникам і громадам, які межують із нашим агресивним сусідом.
Торік наша команда разом із партнерами спрямувала на підтримку Збройних сил понад три мільйони гривень.
Зараз надходить багато звернень від військових частин із проханням надати будівельні матеріали для облаштування приміщень та інженерних і захисних споруд. Заявки намагаємося виконувати. Частину матеріалів передаємо безкоштовно.
Литовська техніка для фронту
– Ваш автомобіль із тризубом знають на багатьох фронтових дорогах. Ви й нині часто їздите до військових?
– Я люблю ці поїздки. Військові чекають таких зустрічей – хочуть розповісти про свої бойові будні, дізнатися, як ми працюємо на оборону в тилу, а часом просто виговоритися.
Зараз через складну обстановку на окремі ділянки вже не пропускають. Ворожі дрони літають роями. Технології постійно вдосконалюються з обох боків, відповідно змінюються й зони ураження. Тому кожна така поїздка нині потребує значно більшої обережності.
Разом із Рівненською міською радою зараз реалізуємо велику програму співпраці з литовськими партнерами, яку почали ще взимку. Я допомагав її організовувати. А все почалося минулої осені на зустрічі волонтерів у Варшаві. Там познайомився з литовцями й домовився про допомогу Україні технікою.
У межах цієї співпраці до Рівного вже надійшло понад два десятки пікапів. Частина з них – списана техніка литовського лісового господарства. Автомобілі передають військовим підрозділам. Отримали також спеціальні вишки, які можуть використовувати для встановлення антидронових сіток.
За грантові кошти з Литви Рівне придбало й два екскаватори для риття траншей та облаштування капонірів. Вони вже працюють на Куп’янському напрямку.
Наша компанія продовжує доставляти з-за кордону й буси для підрозділів, які працюють із безпілотними системами. Це зараз надзвичайно важливо. Бо нинішня війна значною мірою стала війною дронів. І тут ми повинні не відставати від ворога технологічно.
Журналіст із багаторічним досвідом, працює з меморіальними матеріалами про Захисників України, локальними історіями та суспільними темами. У своїх текстах поєднує документальність і уважну роботу з особистими історіями та біографіями.
Працював відповідальним секретарем журналу «Київська старовина» та головним редактором газет «Ірпінський вісник» і «Ірпінь єдиний». Автор кількох книжкових видань. Має досвід соціологічної роботи в КМІС та участі в реалізації медійних проєктів.