Страх за свою кровинку, яка потрапила в аварію, – сильніший за усвідомлення дійсності. 50-річна рівнянка була готова віддати і віддала, не роздумуючи, все до останнього, щоб тільки врятувати її, бідолашну. А це немало-небагато 93 тисячі в гривнях та ще 780 євро. Саме на це й сподівалися гастролери-шахраї, телефонуючи посеред ночі від імені «слідчого», який нібито розслідує справу учасниці автопригоди…
Невигадана ситуація з реальними людьми, які стали жертвами аферистів, – готовий зачин для детективу чи й драми. Таких сюжетів про потерпілих в шахрайських оборудках рівненські поліцейські наслухалися чимало. Про них і розповіли під час прес-конференції в редакції газети «7днів». Повідали про схеми, за якими працюють шахраї, труднощі у розкритті злочинів, статистику та особливості психології злочинців і потерпілих.
– Нині у нас зареєстровано до 200 злочинів згаданого виду. Однак з початку цього року розкрито близько 70. Це непоганий показник. Але проблема полягає в тому, що навіть коли ми розкриваємо такі злочини, то дуже рідко ошукані особи, які стали жертвами шахраїв, можуть повернути свої кошти чи речі, – зауважив заступник начальника Рівненського відділу поліції Іван Теліга.
А все тому, що зловмисники ретельно готуються до злочину. Знаючи про правову відповідальність, вони швидко збувають здобуте шахрайським способом. Тож повернути кошти вдається лише в тих випадках, коли правоохоронці затримали зловмисників «на гарячому». Бо за день-другий у них вже нічого не виявиш. Як правило, кошти розкидають на різні рахунки «сторонніх осіб». А видурені речі злочинці так само швидко збувають по ломбардах Рівного та сусідніх міст. Украй рідко поліцейським вдається спіймати тих, хто не встиг розпрощатися з набутим.
– Якщо не рахувати одиночних фактів, то на сьогодні ми затримали вже дві групи з Дніпропетровської області, які упродовж тижня «працювали» в Рівному. Найчастіше їхніми жертвами ставали особи похилого віку, одинокі жінки. Зловмисники представлялися працівниками поліції і повідомляли про те, що син чи дочка потрапили в ДТП, а для «вирішення» питання вимагали кошти, – розповів про «схему» шахраїв Іван Теліга. – Залежно від реакції людини, називали кругленьку суму: комусь – тисячу доларів, іншому – п’ять тисяч доларів чи й сто тисяч гривень. Згодом приходили по гроші.
Чому ми стаємо заручниками шахрайських схем
Як правило, одурена особа не мала часу, щоб оговтатися і усвідомити, що ж сталося, перевірити, чи дійсно з рідною людиною трапилася біда.
У ході слідства потерпілі пригадували, що, переполохані, не усвідомлювали, як самі називали шахраям імена рідних. Зловмисникам це було на руку і допомагало краще втертися в довіру, а згодом таки виманити заощадження.
– Ми такі нетерплячі, нам відразу хочеться вирішити проблему і зробити щось для того, що її не було. Через це стаємо заручниками шахрайських схем. Існує психологічний принцип «трьох так». Коли на перші три запитання людина дає ствердну відповідь, то й на четверте відповість «так». Вона просто перестає думати критично і саме цим себе підставляє, – зауважила психолог Галина Хилюк.
- За вбивство поліцейського – отримав довічне ув’язнення
- Військовий автобус та легковик не розминулися на дорозі Рівненщини
При скоєнні дорожньо-транспортних пригод працівники поліції дійсно можуть телефонувати до родичів потерпілих. Але виключно для того, щоб сповістити родичів про автопригоду.
– У випадку ДТП з фатальними наслідками поліцейські розшукують рідних, щоб зібрати дані про загиблу чи потерпілу особу, а також встановити обставини автопригоди, що необхідно для слідства. Зазвичай велосипедисти чи пішоходи, яких найчастіше збивають в дощову погоду чи темну пору доби, ніяких документів при собі не мають. Випадків, коли працівники поліції телефонують, щоб «вирішити» якісь фінансові питання, бути не може. Це заборонено законом, – наголосив Іван Теліга.
Також спікери розповіли й про інші поширені види шахрайства. Галина Хилюк повідомила, як колись до неї телефонували нібито зі служби безпеки банку, щоб сповістити, що з її картки знімають гроші. Її ж попросили назвати пін-код картки, щоб заблокувати.
– Перше, що спало на думку, коли я це почула, було: «А чому пін-код?»… «Сьогодні неділя… Чому телефонують у неділю?» Тож відповіла, що можу завтра сама зайти до банку. Почувши це, зловмисники не стримались і погнали матюками. І лише тоді я зрозуміла, що зірвалася з гачка. Тому раджу пам’ятати, що не слід поспішати щось відразу вирішувати. Дайте собі час, щоб оговтатися. Для цього не бійтеся ставити більше запитань. Тоді зможете хоч трохи прийти до тями від стресу. Або ж просто покладіть слухавку, щоб із кимось порадитись, – порадила психолог.
Вона зауважила, що українцям притаманні жалість, співчуття. Та слід пам’ятати, що добро теж повинно мати свої межі. А це означає, що не можна у свої домівки впускати незнайомих осіб, навіть якщо вони представляються працівниками служб із обслуговування домогосподарств. Бо довіра може дорого коштувати і закінчитися плачевно.
Оксана ПИЦЬКА
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»