Для успішного ОСББ потрібна команда однодумців, яка готова сама щось робити

Сергій Казанський – голова ОСББ з досвідом. У 2016 році очолив об’єднання співвласників у багатоповерхівці, що на вулиці Млинівська, 41, де мешкає його родина. За рік заступив на головування ще в одному будинку. А торік взявся піднімати третій. Про свою роботу каже, що вона дуже непроста. Але дає шанс робити глобальні зрушення і змінювати умови життя.

– Сергію Олександровичу, ви – професійний будівельник. Розкажіть, як вирішили стати головою ОСББ.

– У нашому будинку створювали об’єднання у 2016 році. Я прийшов на збори. На той час був далеким від цієї теми, мав свою роботу. Ключовим аргументом у рішенні очолити ОСББ для мене стало те, що це можливість змінити умови проживання. Бо тоді у нашому будинку не працювало абсолютно нічого. Жоден кран чи засувка не тримали, в підвалі завжди було по коліна лайна, все текло і капало. Електрика періодично пропадала, а до лічильника не можна було дійти, бо в підвалі все плавало. Звісно, якби мені тоді сказали, що потрібно буде заповнювати купу паперів, що там складна бухгалтерія, я б ще раз добре подумав. Але на той момент була єдина ціль – привести будинок до ладу. Подумав: а якщо у мене все вийде? Побачив, що є шанс змінити, тому й узявся. До того ж на той час уже було до кого звернутися за порадою чи консультацією. Особливо вдячний Людмилі Володимирівні Солончук, Галині Петрівні Похильчук, нашому депутатові Любові Володимирівні Романюк, які дали змогу уникнути деяких помилок і завжди підтримували, допомагали порадами.

– Цікаво, з чого ви почали зміни?

– Наш будинок – це дев’ятиповерхова панелька на 7 під’їздів поблизу Луцького кільця. У перший рік хотів долучитися до муніципальної програми, щоб зробити утеплення. Але люди не погодилися на такі витрати, тому ми лише ліфти капітально відремонтували. За 27 років існування будинку вони більшу частину часу не працювали. Від самого початку там постійно розкрадали обладнання. Після кількох авральних зупинок в окремих під’їздах перевели їх на карткову систему. А після капітального ремонту всі інші теж стали працювати з картками.

У підвалі навели порядок. Там більше нічого не пливе. Поміняли загальнобудинкові мережі каналізації, холодного та гарячого водопостачання, повністю замінили теплоізоляцію мереж теплопостачання. Загальнобудинкові електромережі частково оновили. Стоять датчики освітлення. Дах перестелили. Козирки над під’їздами відремонтували. Глобальні речі зроблені. Мені дуже прикро, що ми сповна не використовуємо те, що місто дає для ОСББ. Ми лише двічі змогли скористатися програмами підтримки об’єднань. У перший рік зробили капремонт ліфта, а згодом заміну мереж (труб) у підвалі. Для мене це абсолютно нелогічно: вам дають кошти на блюдечку, а ви не те, що їх не берете, а навіть руки з кишень дістати не хочете.

– Чому так?

– Якщо казати про наш будинок, то він досить цікавий. У двох під’їздах мешкають люди, які безкоштовно отримали квартири по житловій черзі. В інших п’яти – ті, хто це житло придбав через житловий кооператив. І я – один із них. Причому ми отримали просто панельні коробки. І от нам із самого початку довелося самим вкладатися, робити все з нуля. А є люди, які своє житло не купили, а отримали, і досі живуть за принципом: хтось прийде і налагодить, дасть, поміняє.

А от уже другий будинок, на Вербовій (цегляна п’ятиповерхівка на 70 квартир, куди запросили керівником), – зовсім інший. Там люди з готовністю все сприймають. Я лише пояснюю і організовую. Щороку долучаємося до міської програми. Цього року беремо «теплий» кредит і утеплюємо горище. Торік робили комунікації. Ще раніше міняли вікна. Перед тим своїм коштом зробили освітлення. До цього брали кредит на теплопункт і ремонт даху.

– Тобто, ви управляєте двома ОСББ?

– Нещодавно запросили взяти в управління ще третє – на Міцкевича, 34. Там просто катастрофа, теж усе тече. Уже подали заявку на «муніципалку» по заміні комунікацій. Більшість людей – за зміни. Є певні проблеми з власниками комерційних об’єктів, під які переробили чимало квартир на першому поверсі: у своїх приміщеннях порядок навели, але не можуть зрозуміти, що залежні від будинкового господарства. Їх нічого не цікавить, хоч закон їх зобов’язує і до ремонтів фінансово долучатися, і внески сплачувати.

– У чому, на вашу думку, секрет успішного ОСББ?

– Потрібна команда однодумців. Це мешканці, які підтримують і готові не лише вкладатися, а й самі щось робити. Якщо таких людей є хоча б третина, то решта буде рухатися за ними. На Вербовій така команда є. На Млинівській із цим гірше, але порівняно з початком діяльності ОСББ люди краще розуміють необхідність змін. Що зараз треба розраховувати тільки на себе. На жаль, час не на нашому боці, бо пізніше доведеться більше платити за ті ж самі роботи. Прикро, що немає усвідомлення, що настане день, коли допомоги від держави більше ніхто не даватиме.

– Вам ніколи не хотілося все покинути і займатися лише своїми справами?

– Часто. Але я не можу відійти, поки робота не зроблена. Це вже азарт і амбіція: зможу чи ні?

– Як ви все встигаєте?

– Рецепт простий – менше спати (сміється, – прим.ред.). У нас є поняття, що робота з 9 до 18. Але з ОСББ так не буває. Планую свій день. Усі важливі організаційні питання намагаюся вирішувати зранку. Поки не дороблю заплановане, не лягаю спати. Жалітися сенсу немає. Сам же погодився на цю роботу.

Спілкувалася

Наталя НИРКОВА

Діліться корисною інформацією з друзями: