125 років тому, 9 лютого 1895 року в місті Холиоке (штат Массачусетс), в спортзалі Асоціації молодих християн, керівник з фізпідготовки Вільям Морган (1870-1942) придумав нову командну гру.
Морган вирішив змішати елементи баскетболу, бейсболу та гандболу. Він запозичив сітку з тенісу і встановив її на висоті приблизно 196 см від підлоги, так, щоб сітка була вище голови людини середнього зросту. Суть гри полягала в тому, щоб перекидати м’яч над сіткою. Кількість учасників тоді було не обмежена. Саму ж гру охрестили «mintonette».
Уже через рік після свого виникнення, в 1896 році, гра була представлена громадськості на конференції Союзу християнської молоді в Спрінгфілді (штат Массачусетс, США).
- Упевнений поступ рівненських волейболісток “Регіни”
- Рівнянин зробив вольовий стрибок на олімпійський п’єдестал
Оскільки основна ідея гри полягала в тому, щоб ударяти руками по м’ячу, примушуючи його перелітати через сітку, професор Альфред Хальстед запропонував перейменувати «мінтонет» в «волейбол», що в перекладі означає літаючий м’яч (англійське «volley ball» від «at the volley »-« на льоту »і« ball »-« м’яч »).
У 1900 році волейбол вийшов за межі США і почав швидко поширюватися в інших країнах світу, набуваючи все більшої популярності.
В процесі розвитку гри її правила, техніка і тактика постійно вдосконалювалися. Основні правила, частина з яких дійшла до наших днів, сформувалися в 1915-1925 роках: з 1917 року розіграш партії був обмежений 15 очками, а висота сітки склала 243 см; в 1918 році було визначено кількість гравців на майданчику – шість; з 1922 року дозволено не більше трьох торкань м’яча; в 1925 році затверджені сучасні розміри майданчика, розміри і вага волейбольного м’яча.
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»