Освітня реформа змінює школу, а разом із нею – і роль учителя. Саме тому Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти сьогодні не просто проводить курси підвищення кваліфікації, а супроводжує педагогів у процесі змін – від Нової української школи до підготовки старшої профільної школи. Про виклики, інновації, програму «Гроші ходять за вчителем» і підтримку освітян розповідає директорка інституту Алла Черній.
Алла Леонідівна є визнаним лідером в цьому процесі. Вона – кандидат політичних наук, доцент, голова постійної комісії з питань гуманітарної політики обласної ради.
Професійний шлях Алли Черній розпочався після закінчення Рівненського педагогічного інституту вчителем в Млинівському районі, згодом продовжився на викладацькій ниві в Рівненському державному гуманітарному університеті та Європейському університеті. Затим працювала головою Млинівської райдержадміністрації.
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти очолює з 2017 року.
Інститут формує освітню політику
– Сьогодні наш інститут займає одне з провідних місць у формуванні освітньої політики області і не тільки, – зазначає Алла Черній. – Ми є носіями та провайдерами змін, а також, певною мірою, першопрохідцями у впровадженні реформи освіти – від початкової ланки до старшої школи.
Наразі маємо регіональне замовлення на підвищення кваліфікації в рік 18 627 педагогів. Ця підготовка, розрахована на 150 годин упродовж п’яти років, є обов’язковою. Зазвичай, учителі обирають навчання обсягом 30 годин на рік, адже змін у системі освіти дуже багато, і насамперед необхідно опановувати те, що є найбільш актуальним у певний період.
Не формальність, а супровід учителя
– Яким є кадровий потенціал інституту?
– В нашому інституті функціонують три профільні кафедри: методики викладання і змісту освіти, психології та інклюзивної освіти, педагогіки й освітніх інновацій.
У нас працюють 58 науково-педагогічних працівників. Серед них – один доктор наук, 13 кандидатів наук і доцентів, 14 кандидатів наук та 30 старших викладачів. Тож маємо потужний науковий потенціал.
Науково-методичний супровід є невід’ємною складовою підвищення кваліфікації. Наші методисти працюють тренерами Нової української школи, пройшли різнопланове навчання відповідно до нових освітніх програм.
Курси підвищення кваліфікації не є формальними – усі вони мають прикладний характер. Ми супроводжуємо вчителя, і це є усвідомленим двостороннім процесом. Якщо раніше курси тривали три тижні і, певною мірою, мали характер релаксу, то сьогодні такий формат уже не діє. Нині курс навчання триває 30 годин – це 4-5 днів активної роботи.
У зв’язку із серйозними викликами – спочатку пандемією, а нині війною – ми організовуємо навчання дистанційно. Водночас програми, що потребують практичної підготовки, зокрема з інклюзії, створення безпечного середовища, ментального здоров’я та домедичної допомоги проводимо очно.
Під час повітряних тривог навчальний процес не переривається – заняття продовжуються в укритті.
Інновації, STEM і штучний інтелект
– Ваш інститут називають центром інновацій. Які тут здобутки?
– Наш навчальний заклад використовує 86 програм, погоджених Вченою радою інституту. Вони відповідають сучасним галузям, які пропонуються в закладах освіти.
Звісно, ми не можемо стояти осторонь інновацій. Займаємося як науково-дослідною роботою, так і експериментальною діяльністю. Зокрема, впроваджуємо програми зі STEM-освіти, які інтегрують природничі науки, технології, інженерію та математику в єдину систему навчання. Також плануємо створити окрему лабораторію STEM-підтримки закладів освіти.
Не можна оминути й тему штучного інтелекту, яка сьогодні є доволі дискусійною. З одного боку ШІ може зменшувати можливості для розвитку мисленнєвої та творчої діяльності. Водночас за умови грамотного й технологічно виваженого використання він допомагає вчителю впроваджувати нові підходи до навчання, зацікавлювати та мотивувати учнів.
Наш інститут також долучений до пілотного проєкту з формування кар’єрних радників у школі. Кандидат наук, доцент кафедри Олена Марченко розробила практику використання штучного інтелекту у формуванні професійної траєкторії учня. Це допомагає педагогам краще визначати освітні та професійні орієнтири дитини, враховуючи її знання, уміння, навички та інтереси.
Крім того, штучний інтелект активно застосовується у природничій та мистецькій освітніх галузях.
Сьогодні молодь активно використовує штучний інтелект та цифрові ресурси у повсякденному житті. Тому вчитель має обов’язково володіти цими інструментами та ефективно застосовувати їх у навчальному процесі.
Нині активно розвиваються нові технології у сфері інклюзивної освіти, ментального здоров’я, психології. Методисти центру підтримки інклюзивної освіти навіть під час війни проходили навчання в Ізраїлі та Німеччині. Ці зарубіжні практики сьогодні є затребуваними у всьому світі.
Ми також беремо участь у міжнародних проєктах. Зокрема, наші викладачі і методисти підвищують кваліфікацію в Goethe-Institut. Використовуємо польський, фінляндський і канадійський досвід.
Спектр підготовки викладачів є надзвичайно широким, а здобуті знання та практики ми передаємо вчителям.
Старша профільна школа: виклики для громад
– Що можете сказати про освітній рівень навчальних закладів області?
– Час вимагає, попри війну, рухатися вперед – через реалізацію реформи Нової української школи, залучення субвенційних коштів.
У багатьох закладах освіти якісно облаштовано навчальні кабінети фізики, математики, лабораторії. Відзначу також належний рівень побутових умов, створення безпечного освітнього середовища та безбар’єрності. Водночас сьогодні ми стоїмо на порозі 2027-го року, коли розпочинається пілотування старшої профільної школи. І тут виникає чимало викликів, насамперед через неоднозначне бачення батьків, громадськості та педагогів майбутнього статусу закладів освіти. Якщо це гімназія – це один формат. Якщо ліцей – постає питання його профілю: чи буде він академічним, і чи достатнім є його кадровий потенціал для забезпечення якісного навчання?
Ліцеїв, у яких навчатимуться учні старших класів, буде не так багато. Відповідно, їх треба забезпечити транспортом, місцями для проживання і харчуванням. Якщо питання шкільних автобусів значною мірою вирішене завдяки державному фінансуванню, то проблема стану доріг залишається відкритою. А це – додаткові витрати як для державного, так і для місцевих бюджетів.
Загалом реформа викликає острах в усіх учасників освітнього процесу і наразі часто сприймається неоднозначно.
Саме тому обласна влада підходить до кожної громади індивідуально, враховуючи її матеріальні можливості, демографічну ситуацію та перспективи народжуваності дітей.
«Гроші ходять за вчителем»
– Сьогодні конкурентоспроможність інститутів буде визначатися через програму «Гроші ходять за вчителем», – продовжує Алла Леонідівна. – З цією метою створена платформа «Вектор».
Віртуально на рахунку вчителя буде 1000 гривень. Використати ці кошти педагог зможе виключно для підвищення кваліфікації, обравши програму курсів у будь-якому регіоні України.
Наш інститут включено до переліку Міністерства освіти і науки України. Ми активно подаємо освітні програми, які вже пройшли верифікацію. Маємо перших підписників, а заняття з ними проводитимемо онлайн. Рівень підготовки учасників курсів перевірятимемо практично – через тести, виконання завдань та написання есе.
– Сьогодні багато організацій проводять психологічні тренінги з рідними загиблих воїнів. Ваш інститут теж підключається?
– Такі тренінги не є концептуально нашим видом роботи. Але ми співпрацюємо з центрами, які займаються реабілітацією, підтримкою цих людей. Наші психологи, які пройшли навчання, залучаються до їх проведення.
Одна з наших працівниць бере активну участь у психологічній підтримці військових на Рівненському полігоні. Можна сказати, за покликом душі.
Освітню реформу зупинити не можна
– Які перспективи освітньої галузі можете окреслити?
– Війна внесла свої корективи. Але освітню реформу зупинити не можна. Бо світ рухається вперед.
Галузь освіти дуже вразлива до змін і новацій. Сьогодні відчувається дефіцит педагогічних кадрів, і саме на них лягає найбільший тягар. Тому ми завжди поруч із вчителем. Це двосторонній процес: нас навчають, ми навчаємо.
Вже триває підготовка до впровадження старшої профільної школи: до 1 вересня напрацьовуємо програми для керівників закладів освіти. Оскільки навчальні установи зазнаватимуть трансформацій, відповідно зростатиме навантаження й на вчителя. Крім того, плануємо створити кваліфікаційний центр для навчання людей без педагогічної освіти. Тут вони зможуть отримати необхідну кваліфікацію. Йдеться, зокрема, про фахівців з інших сфер – наприклад, банківської, які мають практичний досвід у питаннях підприємництва та фінансової грамотності, що є особливо актуальним у старшій школі.
У цьому ж центрі кваліфікацію зможуть отримати й ветерани війни, які завершили військову службу. Маючи відповідний досвід і знання, вони зможуть викладати курс «Захист України» у закладах освіти.
Журналіст із багаторічним досвідом, працює з меморіальними матеріалами про Захисників України, локальними історіями та суспільними темами. У своїх текстах поєднує документальність і уважну роботу з особистими історіями та біографіями.
Працював відповідальним секретарем журналу «Київська старовина» та головним редактором газет «Ірпінський вісник» і «Ірпінь єдиний». Автор кількох книжкових видань. Має досвід соціологічної роботи в КМІС та участі в реалізації медійних проєктів.