fbpx

Головний на прийомі в лікаря тепер комп’ютер

Діліться інформацією з друзями:

Два роки тому, 1 січня 2018 року стартувала медична реформа Уляни Супрун. Одні її боялись, інші чекали змін. А що ж насправді принесла реформа?

Початок реорганізації галузі охорони здоров’я був схожий на спортивні змагання. Лікарі старались набрати якомога більше пацієнтів, підписуючи побільше декларацій. Адже маючи 500 пацієнтів, отримуєш одну зарплату, 1000 – іншу, 1800 – взагалі більш-менш пристойну, 12–15 тисяч гривень.

Найпопулярніші лікарі за лічені місяці набрали необхідний мінімум. Інші над набором пацієнтів працюють досі.
У реформі був свій плюс – можна вибрати свого лікаря. Не подзвонити в реєстратуру й отримати чергову відмовку: «Ідіть до дільничного!», а вибрати – молодого чи досвідченого, в будь-якій клініці і навіть в іншому місті чи селі.

За майже два роки реформи буря стихла: лікарі підписали декларації – хто скільки зміг: 600,1000,1500. Пацієнти визначилися з лікарями. А що ж ще змінилося? Дуже мало і не завжди на краще.

За день лікар приймає не більше ніж 18 пацієнтів, плюс одного-двох термінових. Існує електронна черга, в яку треба записатись через програму helsi.me або додзвонившись у реєстратуру. Якщо ви зателефонували і у вашого лікаря записані пацієнти на чотири дні наперед, треба чекати. Інший лікар вас не прийме. Виписка безкоштовних рецептів, які так полюбляють бабусі-пенсіонерки, теж ускладнилась. Не існує рецепта на папері, який можна взяти в руки, прочитати, піти в аптеку й отримати ліки.

Є електронний рецепт. Потрібно мати мобільний телефон. Цей номер телефону, а не інший зазначений у підписаній бабусею декларації. А тепер найскладніше – на телефон надходить смс із шістнадцятизначним числом і чотиризначним кодом, який старенька має прочитати. Тільки дуже прогресивні люди літнього віку вміють читати ці смс. Деякі навіть не можуть розблокувати телефон. Не всі пенсіонери, давайте говорити відверто, мають мобільний. Тоді як бути?

Красивий рекламний щит виголошує: «Медична реформа забезпечить Вам повний пакет медичних послуг: щорічні обстеження, огляд вагітних, профілактичні щеплення тощо».

А що насправді змінилося, і що входить у той «пакет»? Мінімум, який був доступний і до реформи: огляд лікаря, загальний аналіз крові та сечі, кров на холестерин, глюкозу, ЕКГ, флюорографія. У пакет не ввійшли обстеження ультразвуком, біохімічний аналіз крові, рентгенографія, комп’ютерна томографія. Тобто ті медичні обстеження, які дуже часто необхідні для постановки діагнозу.

І це ще не все. Тепер не реєстратура, а лікар має вирішити, чи їхати йому до хворого. І у 99 випадків зі 100 він вибере не їхати: «Випийте парацетамол, щоб збити температуру, і приїжджайте на прийом у клініку!»

У старі часи пацієнт міг провести у лікаря 15–30 хвилин, залежно від ситуації. Тепер час обмежений – 15 хвилин, і наступний. Чи може лікар за 15 хвилин приділити достатньо часу пацієнту: вислухати, оглянути, зробити запис у медичній карточці? А ще запис у електронну карту – за двома різними шифрами (МКХ та ІСРС), виписати 3–4 електронні рецепти, направлення на обстеження та аналізи.

Чи бачить лікар і медсестра за цією роботою пацієнта? Ні! На це нема часу. Головним на прийомі є комп’ютер. Туди треба зафіксувати скарги пацієнта, діагноз, рецепти. Адже електронну карту пацієнта перевіряє НСЗУ, тому вона повинна бути заповнена за всіма правилами. І рецепт дідусь не отримає без комп’ютера. Ось хто став головним щасливцем реформи! Йому приділяють найбільше уваги.

Сергій МІЛЮТЕНКО