Науковець Рівненського природного заповідника Михайло Франчук згадує, як колись вода на поліських болотах сягала грудей, а у 2015 році тими самими місцями він уже ходив у сандалях. Тепер у заповіднику працюють над відновленням природного водного режиму двох болотних масивів – Сира Погоня та Сомине.
«У 2015 році я вже ходив у сандалях там, де раніше ледь пробирався водою. Ми не можемо зволікати — потрібно діяти», – розповідає Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника.
За словами науковця, болота втрачали воду через тривалу меліорацію, видобуток торфу, бурштину та кліматичні зміни. Розгалужена мережа осушувальних каналів відводила воду, знижувався рівень ґрунтових вод. Унаслідок цього змінювалася рослинність, болота заростали деревами, а ризик торфових пожеж зростав.
Як повертатимуть воду на болота
Проєкт охоплює два болотні масиви загальною площею 20 тисяч гектарів. Однак інженерні роботи проводитимуть не на всій території, а на окремих ділянках, які визначили пріоритетними для відновлення.
Підготовка тривала понад три роки. Із 2023 року науковці та гідрологи досліджували території, моделювали рух води й проходили необхідні погодження.
Щоб затримати воду на болотах і відновити її природний рух, запланували облаштувати 40 інженерних споруд трьох типів.
Зокрема, вісім водоперепускних споруд забезпечуватимуть перетікання води з надмірно зволожених ділянок у сухіші. Ще 17 земляних перемичок перекриватимуть осушувальні канали, щоб вода не відводилася ними так швидко.
Крім того, передбачено 15 дерев’яних шандорних запорів. Вони діятимуть за принципом природних бобрових загат. Такі конструкції використовуватимуть на ділянках, де важливо обмежити застосування важкої техніки.
Коли болота почнуть відновлюватися
Перші зміни науковці очікують побачити вже протягом найближчих сезонів. Насамперед ідеться про стабілізацію рівня води та зміну її хімічних показників.
Після відновлення зволоження на окремих ділянках може початися відмирання берези, сосни та осики, які розрослися на болотах унаслідок осушення.
Згодом очікують відновлення популяцій видів тварин, пов’язаних із водно-болотними екосистемами, зокрема куликів, видри, горностая та водяної полівки.
Натомість повернення рідкісних болотних рослин потребуватиме значно більше часу. За оцінками фахівців, повне відновлення деяких видів, зокрема червонокнижних орхідей, може тривати близько десяти років.
Щоб оцінити результати, у заповіднику встановили 17 автоматичних датчиків рівня підземних вод і заклали 30 дослідних ділянок. Науковці порівнюватимуть показники до та після проведення робіт.
Чому відновлення боліт важливе для Полісся
Болота відіграють важливу роль у водному балансі регіону. Вони накопичують прісну воду та вуглець, є середовищем існування рідкісних видів рослин і тварин.
Відновлення природного зволоження має допомогти утримувати воду в торфових покладах, зменшувати ризик масштабних пожеж і пом’якшувати наслідки паводків.
Для місцевих громад болота також залишаються територіями, де збирають ягоди та інші природні ресурси.
Роботи проводять за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства в межах міжнародної природоохоронної програми «Дике Полісся».
Нагадаємо, раніше «7 днів» повідомляли про початок інженерних робіт у Рівненському природному заповіднику та заплановані терміни їх завершення.
Джерело: Матеріали проєкту «Дике Полісся», надіслані редакції
