Під час чергових орнітологічних обліків на території Національного природного парку «Дермансько-Острозький» науковці знову зафіксували лелеку чорного (Ciconia nigra). Цього разу рідкісний птах підпустив дослідників досить близько, що дозволило зробити серію якісних фотографій.
Про це повідомили на офіційній сторінці природоохоронної установи. Орнітологи зазначають, що це вже не перша зустріч із пернатим саме на цій локації.
Регулярна поява птаха в одному й тому самому місці підтверджує, що ділянка є важливою кормовою базою для нього. Хоча саме гніздо науковцям поки відшукати не вдалося, є всі підстави вважати, що воно розташоване неподалік: у період вигодовування пташенят дорослі особини намагаються не відлітати далеко від своєї домівки.
Рідкісний володар поліських лісів: що варто знати про чорного лелеку
На відміну від свого білого родича, який охоче селиться поруч із людськими оселями й вважається символом українського подвір’я, лелека чорний – справжній інтроверт та відлюдник.
- Статус охорони: Птах занесений до Червоної книги України зі статусом «рідкісний», а також перебуває під захистом Бернської та Боннської конвенцій. Його популяція в Україні є вразливою.
- Символ дикого Полісся: Українське Полісся (зокрема Рівненщина та Волинь) є головним прихистком для цього виду в нашій країні через велику кількість старих глухих лісів та заболочених низин. Тут гніздиться більша частина української популяції чорного лелеки.
- Таємничість гніздування: Ці птахи будують величезні гнізда (вагою до кількох центнерів) високо на старих дубах чи соснах у найглухіших куточках лісу, куди майже не ступає нога людини. Вони вкрай чутливі до антропогенного фактора: якщо людину помітять біля гнізда, птахи можуть назавжди кинути кладку чи навіть пташенят.
- Особливості раціону: На кормові ділянки (лісові річки, болота, перезволожені луки) лелека прилітає переважно в сутінках або на світанку, полюючи на дрібну рибу, жаб та водяних комах.
Кожна нова реєстрація лелеки чорного працівниками НПП «Дермансько-Острозький» має велику наукову цінність. Вона допомагає краще зрозуміти шляхи міграції та використання території парку цим обережним мешканцем, а у перспективі – розкрити головну загадку та знайти добре приховане гніздо лісового красеня для забезпечення його суворої охорони.
