Її, 18-річну дівчину, доля привела з Луганщини до Рівного в далекому 1960-у. Творча душа Вікторії Кисиленко довго шукала способу самовираження, аж доки вона одного разу не побачила, як на полі квітне блакитний поліський льон. У МБК діє виставка робіт майстрині, тут представлені поліські ляльки.
Картина того поля так вразила Вікторію, що відтоді льон став її любов’ю, натхненням і засобом вираження. Він став її душею. У цей матеріал майстриня просто закохана.
– Коли мені вперше потрапив до рук тріпаний льон, – розповідає Вікторія Никифорівна, – він просто заворожив мене своїм теплом, енергетикою, запахом, податливістю до творчості. Я тоді зрозуміла, що це – моє. Це те, через що я зможу виразити і почуття, і помисли, і свою душу. Це благодатний матеріал, з якого ляльки (а майстриня виготовляє саме їх, – прим. авт.) просто самі народжуються.
Першу ляльку вона виготовила у 1981 році. Ляльки Вікторії Кисиленко не мають облич, але їх у жодному разі не можна назвати безликими. Вони наче живі, надзвичайно промовисті й характерні. Такими ляльками, виготовленими бабусями і мамами, колись у давнину бавилися на Поліссі діти.
– Я прагну, щоб, узявши до рук таку ляльку, кожен домислив, дофантазував, побачив у ній щось своє, близьке, – каже майстриня. – Одяг моїх ляльок також тільки з натуральних матеріалів. Здебільшого це той же льон.
До речі, з ініціативи Вікторії Кисиленко у рівненській школі №19 створено унікальний в нашій області Музей народної дитячої іграшки. Серед експонатів чимало виробів майстрині. А ще – іграшки, які виготовили під керівництвом Вікторії Кисиленко самі діти. У шкільному музеї представлені різноманітні свистульки, брязкальця, плетива з соломи і лози. Є навіть дерев’яні ляльки 1940-х років з Луганщини.
Одну з найулюбленіших і знакових для авторки картин майстриня назвала «Чотири пори», заклавши в неї глибокий філософський зміст.
– Це картина про кожного з нас, – каже пані Вікторія. – Особливо про жінок. Про чотири етапи життя – дитинство, юність, зрілість і поважний вік. Треба вміти шанувати і цінувати кожну пору свого життя, бо воно швидкоплинне. Але кожна пора прекрасна по-своєму, тому нарікати ні на що не слід.
Мабуть знаково, що цьогоріч саме в день зустрічі зими та весни у виставковій залі Міського будинку культури відбулося відкриття виставки майстрині-лялькарки Вікторії Кисиленко «Дивосвіт поліської ляльки». Представлене на ній дійсно вражає. Ляльки і картини з ляльками виготовлені з поліського тріпаного льону. На виставці майстриня представила лише частину своєї унікальної колекції. Але присутні просто не могли відірвати очей від стендів, такими вражаючими були вироби.
Хоча Вікторія Кисиленко не має жодних звань, проте серед колег, друзів і тих, хто цікавиться творчістю, вона давно вже спізнала слави народної майстрині. Бо її витвори насичені народним духом і позитивною енергетикою. Кожен, дивлячись на них, відчуває певну співзвучність своїх почуттів і того глибокого змісту, який вклала у них талановита майстриня.
Світлана КАЛЬКО