Краса рукотворності, могутність ніжності, тандем голки та нитки, історія віків… Силу-силенну умиротворення можна прожити, коли починаєш роботу на полотні. Саме такі емоції вдалося відчути нам (дорослим та малим), хто долучився до вишивання патріотичної історії семирічної україночки Софії Баєвої з Херсона, яка переселилася з батьками до Рівного.
Це розповідь про вічно молодий прапор України. Про прекрасну фею, якій вдалося долучитися до перемоги. Про боротьбу і пошук, зрадників і могутність рідної землі. Казка була написана у нашій студії психологічної підтримки. Потім її надрукували у книжечці, а тепер разом із учасниками майстер-класів вишивають. Таким чином рівняни долучилися до започаткованого в березні цього року міжнародного проєкту «Діти проти війни». Його ініціювали та окрилили його перші арткуратори – дитяча письменниця та очільниця Астудії Київського університету Грінченка Мар’яна Ангелова і душа «Українського культурного центру» в Таллінні Анатолій Лутюк. Невдовзі цю ідею підхопили й у Рівному – ГО «Центр креативу» та ГО «Носителі миру».
Першочергова мета задуму – фіксація дитячої пам’яті… Це і збір творів воєнного часу: малюнків, щоденників, віршів та прози наших маленьких українців. Усе, що меморіалізує пам’ять про російсько-українську війну.
Проєкт допомагає нашій малечі творити, а дітям в усьому світі переосмислювати цінність миру в їхніх країнах. Нині в ньому беруть участь представники з Польщі, Чехії, Франції, Італії, Канади, Ізраїлю, Лівану.
На сьогодні вже створений віртуальний музей, який має меморіальну залу «Незламна школа» та дві виставки – картини від дорослих художників і від дітей. А в перспективі – віртуальні Бомбосховище, Харківське метро і Потяг надії. Це ті місця, де творили українські діти.
Незабаром наша рівненська полотняна сторінка відправиться до Естонії та прикрасить велетенську книгу, виготовлену руками чарівника світового рівня Анатолія Лутюка.
Вишивка під час війни насправді є сакральною, це наша переможно-творча сила!
Олена МЕДВЕДЄВА