Петрів батіг прогнозує дощ не гірше, ніж синоптики

Діліться корисною інформацією з друзями:

Колись казали: «По Петру, то й по теплу». Зате он як гарно цвіте Петрів батіг, тобто цикорій. За давньою легендою нібито сам апостол Петро підганяв цією рослиною овець, коли пас їх.

Раніше цикорій розквітав зазвичай до свята апостолів Петра і Павла. Тепер розкриває свої небесні квіти-кошики раніше. Він любить відкриті сонячні місцини і зовсім не визнає інших. Квітує цей блакитний символ літа приблизно до жовтня. Особливість у тому, що кожна його квітка розпускається лише на один день.

Цикорій прокидається на світанку, коли інші рослини ще бачать сни. Кошики його квітів розкриваються о п’ятій ранку. А о десятій уже закриваються. Дощу вони не люблять, тому на дощ взагалі не розкриваються. А отже, можуть слугувати своєрідним барометром. Петрів батіг «засинає» після полудня. Тож якщо його квіти закриті зранку, – дощ неминучий. Видатний шведський ботанік Карл Лінней, враховуючи цю особливість рослини, використав її при створенні квіткового годинника.

А ще цикорій – чудовий медонос. Цикорієвий вважається медом високої якості. Він має особливий аромат і смак із характерною гірчинкою.

Люди ж ще з XVII століття використовують коріння цикорію насамперед як замінник кави. Широкого розповсюдження він набув у Європі з початку XIX століття. А особливим попитом користувався під час Великої депресії в Америці та у Європі – під час Першої та Другої світових воєн, коли у більшості країн були проблеми з можливістю придбати кавові зерна.

Висушене й обсмажене коріння цикорію використовують як замінник кави чи додають його до натуральної кави для поліпшення смаку. Декому подобається такий своєрідний смак, а комусь іншої кави й не можна вживати за станом здоров’я.

З листя цикорію готують смачний салат. Як салатна культура цикорій став відомим лише в XIX столітті, коли його почали культивувати у Бельгії. Французький письменник Олександр Дюма у своєму «Великому кулінарному словнику» писав, що це одна з найцінніших салатних рослин, з якої готують корисні для здоров’я та поживні салати. Можливо, навіть найкращі з усіх.

Звичайно, для використання в таких масштабах дикого цикорію не вистачає. Саме тому люди взялися вирощувати його. Сучасні сорти салатного цикорію (а їх чимало) вже не такі гіркі, як природні, й подобаються багатьом. А плантації цикорію – ще й справжня окраса ландшафту.

Людмила СТУПЧУК