Печатка міської управи Рівного серед експонатів мистецької виставки

Діліться корисною інформацією з друзями:

Печатка міської управи Рівного, «Мазепинка» й оригінали робіт Ніла Хасевича.

Печатка міської управи Рівного та інші унікальні експонати представили на виставці в Органному залі. Справжній одяг вояків УПА, печатку міської управи Рівного 1941 року та оригінальні роботи повстанського художника Ніла Хасевича експонують у мистецькому цоколі Органного залу обласної філармонії. Їх об’єднали у виставковий проєкт «Ніл Хасевич – головний художник УПА».

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі

Виставку сформовано з приватних збірок Миколи Бендюка, Олександра Гребенюка та колекції музею Української Державності, відомого далеко за межами України колекціонера, мецената і засновника унікального «Музею Шереметьєвих» у Києві Олексія Шереметьєва.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Чому Олексій Шереметьєв вирішив привезти свої експонати до Рівного він пояснив, виступаючи під час відкриття виставки.

– Коли 24 лютого почалася війна, я розумів виклики і загрози, які вже пережив колись. У 2014 році в мене відібрали музей у Севастополі. Тому прийняв складне рішення: частину колекції спершу переховували у Млинові, потім два місяці в Острозі. Я люблю Рівненщину. Сподіваюся, що попереду буде багато гарних проєктів, що всі вони будуть реалізовані.

Серед наданих Олексієм Шереметьєвим експонатів і автентичний головний убір вояків УПА – «мазепинка» з Рівненської області. Микола Бендюк розповідає, що вона така ж, як на фотографії поруч, зробленій у Дубно в 1941 році.

– На мітинг зібралися українці, вдягнені у вишиванки, «мазепинки»… Це унікальна річ. В музеях оригіналів «мазепинок» немає. Думаю, що навіть в архівах СБУ не збереглося.

Поруч із печатками та «мазепинкою» – справжній мундир бійця УПА. Микола Бендюк розповів, що 20 років тому випадково натрапив на нього в Керчі під час відпочинку.

– Я поцікавився, чи живий його власник. Мені відповіли, що він уже помер. Думаю, той «упівець» був родом із нашого регіону, а опинився в Криму, бо там повстанців не шукали. Таким чином він вижив і зберіг цей мундир.

Родзинкою експозиції, звісно ж, є оригінальні роботи графіка Ніла Хасевича, якого називають головним художника УПА. Деякі демонструються вперше. Серед них – чотири роботи художника, які віднайшов сам Микола Бендюк. Неочікувана знахідка потрапила до нього випадково. У сільській хаті, придбаній ним у селі Розваж на Рівненщині, він разом із Олександром Гребенюком розгрібав мотлох на горищі. Там у віхті старої соломи була захована сумочка, в якій виявився справжній скарб.

– У кутку лежав віхоть соломи, а в ньому була захована невелика сумочка, де лежала ціла пачка – понад 50 оригінальних гравюр, які датуються 1949 роком. На той час власником цього будинку був боєць Української Повстанської Армії Степан Домащук. Він займався розповсюдженням агіток з гравюрами Хасевича «За Українську самостійну соборну державу». Частину з них був змушений заховати. Останній керівник СБ ОУН Острозького району був заарештований і розстріляний НКВД у 1950 році й на той час вже було небезпечно розповсюджувати ці агітки. Тож Домащук заховав їх під стріхою, – розповів Микола Бендюк.

Після смерті Степана Домащука з 1990-х років його будинок кілька разів змінював власника. І увесь цей час безцінні твори повстанського митця лежали на горищі. За словами Миколи Бендюка, знайдені гравюри частково «поїв» грибок і їх довелося реставрувати. Відновленням займалася реставраторка, яка воліла не називати своє ім’я. Роботу вона виконала безоплатно.

З віднайдених на горищі гравюр особливо цікавою, на думку Миколи Бендюка, є робота «За Українську самостійну соборну державу», надрукована в 1949 році.

– Вона дзеркальна до тієї, що надрукована в 1948 році в друкарні Клима Савура тиражем 2 200 листівок, – розповідає мистецтвознавець. – Але на початку 1949 року друкарня була арештована і ліквідована з усім, що там було. І в 1949 році Хасевич друкує дещо змінений варіант цієї гравюри. Саме він дивним чином зберігся у цій хаті, яку я купив.

Ще про дві знахідки розповів Микола Бендюк.

– Поїхали в село Дюксин, де народився Ніл Хасевич. Нам сказали, що там нібито є ікони Ніла Хасевича. Але виявилося, що то не його роботи, а якогось місцевого художника. Ми розпитали в селян, можливо, хтось із них має якісь твори мистецтва. Вийшли на родину, яка з Дюксина переїхала до Костополя. Знайшли ту родину і дві роботи у них високого графічного рівня – «Жінка плете» і «Дві жінки». Вони не підписані Хасевичем, але я на 99 відсотків переконаний, що це його роботи.

На думку Миколи Бендюка, знахідка у придбаній ним старій хаті дає надію на віднайдення ще невідомих досі робіт художника. А якщо ще вдасться створити музей Ніла Хасевича, то це якнайкраще популяризуватиме його ім’я і виведе його на новий рівень визнання.

Виставка у мистецькому цоколі Органного залу діятиме до 25 листопада – 117-ої річниці з дня народження повстанського графіка. Микола Бендюк також зазначив, що до нього можуть звернутися представники державних музеїв України і отримати в подарунок одну з гравюр Ніла Хасевича, які виявили у хаті в Розважі.

Світлана КАЛЬКО