fbpx

Імбирний театр довелося заносити через технічний вхід

Діліться інформацією з друзями:

Як поєднати любов до театру, оригінальний дизайн і кулінарію? Дуже просто: створити макет храму Мельпомени у вигляді величезного пряничного будиночка, прикрасити його і подарувати на ювілей своєму улюбленому театрові. Саме так зробили у Рівному. Та Імбирний театр виявився таким великим, що його довелося заносити через технічний вхід. А втілили цю надзвичайну ідею в кондитерській «Щастя є».

Незвично привітати улюблений облмуздрамтеатр із 80-ю річницею вирішили управляюча кондитерською Лілія Левчук та відомий рівненський дизайнер Олексій Огонь. Вони не раз працювали разом над створенням оригінальних кулінарних шедеврів.

Виготовити цей подарунок театралам було непросто. Спочатку Олексій розробив ескіз святкового логотипу, підготували спеціальний банер. Знали, що на святкування прибуде чимало гостей з інших міст і країн. Хотілося їх не лише гарно пригостити, а й подарувати їм щось на згадку про пам’ятну подію в Рівному. Тож Олексій також розробив спеціальний дизайн подарункової коробки, яку наповнили цукерками місцевого виробника.

– Ми дуже любимо театр, часто буваємо на спектаклях, хотіли ще щось для них зробити і в кондитерській,– ділиться пані Лілія.–
І не просто тістечко чи торт, а щось особливе, щоб відзначити такий поважний ювілей. Торік у нас були перші спроби виготовити імбирні будиночки. Один із них досі стоїть у нашій кондитерській. Тож вирішили зробити театр у вигляді такого будиночка.

Щоб його виготовити, довелось немало потрудитися не лише кондитерам. Уся робота зайняла приблизно місяць. Подарунок від кондитерської «Щастя є» – це зменшений реалістичний макет театру (у масштабі один до ста).

Солодке вітання на 80-річчя Рівненського драмтеатру від кондитерської “Щастя є”.

– Сам я весь театр обміряв,– розповідає Олексій Огонь.– Усі ніши, колони. Лише зверху не зміг поміряти, бо на дах мене не пустили. Потім зробив схеми, намалював кожну деталь, яка має приєднуватися, з точними розмірами.

– Спочатку ми хотіли, аби він був з тонкого тіста, ніби картонний,– доповнює пані Лілія.– Спекли, а пряник вийшов блідий, майже без кольору. Тож зрозуміли, що коржі для будиночка слід пекти за нашим традиційним рецептом із медом, розпушувачем і так далі. Він у нас вдався дуже гарний, ароматний. Заважив аж 17 кілограмів. Однак стінка і дах були одного кольору, а в реальності все не зовсім так, тому ми вирішили задекорувати дах кондитерським айсінгом. Щоб хоча б на нашому ювілейному театрі був сніг, якщо насправді його зараз немає. До декорування запросили ще відому рівненську художницю Іванку Яремчук, яка часто допомагає нам у різноманітних проєктах. Вона розмальовувала нам усі арки. Білий колір додав імбирному театру святковості, зробив його ще гарнішим.

А подарували запашний сюрприз театралам у день відкриття Міжнародних театральних зустрічей – 13 грудня. Для нього зробили спеціальний подіум, поставили підсвітку, щоб він заграв.

Коли імбирний театр принесли до справжнього, не змогли зайти через центральний вхід, адже подарунок виявився завеликим. Тож мусили проходити через арку і технічний вхід, там, де завозять реквізит.

– Найбільше мене вразила емоційна реакція Володимира Петріва, усім іншим наш подарунок теж дуже сподобався,– пригадує Олексій.– І актори, і глядачі були у захваті, тож тепер наш подарунок стане ще одним символом театру. Його поставили у великому фойє на другому поверсі, приберуть лише на час новорічних дитячих видовищ, аби малюки його не пошкодили.

У майбутньому Лілія та Олексій обіцяють ще не раз здивувати рівнян своїми мистецькими, кулінарними і художніми проєктами. Адже вважають, що дарувати радість і гарні емоції, реалізувати свої творчі задуми й допомагати в цьому іншим – це найважливіше в їхній роботі.

Наталія НИРКОВА

 

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»