Мабуть, усі ми замислювалися над тим, звідки береться ця надокучлива пилюка і чи можливо її позбутися назавжди. Насправді ця субстанція, яка супроводжує нас усюди, не просто псує зовнішній вигляд речей та приміщень. Вона може нести неабияку шкоду здоров’ю.
Пил – це малесенькі тверді часточки, які присутні в повітрі та можуть осідати під дією власної ваги на поверхні.
Приблизно дві третини пилу потрапляє в наші домівки ззовні: бруд із взуття, пилок, попіл. Інше – це ворсинки від килима, одягу, шерсть тварин, пилок, пилові кліщі, комахи та продукти їхньої життєдіяльності тощо.
Як пил впливає на здоров’я?
За словами мікробіолога Олени ЛІВІНСЬКОЇ, пил завжди неоднорідний. Його тип, склад та розмір і визначають потенційну небезпеку. У нормі ці часточки не мають потрапляти в наші дихальні шляхи, і очікувано, що організм у будь-який спосіб намагається від тих хоч і маленьких, але «сторонніх» предметів позбутися.
Великі часточки, як правило, застрягають у носі та роті. Їх можна видихнути або проковтнути. І це відносно безпечно. Вони формують той шар пилу, який ви можете побачити на поверхні своїх меблів.
Наскільки пил шкідливий для вас, залежить від того, як довго ви з ним взаємодіяли.
Дрібні частинки пилу можуть спричинити:
- подразнення очей;
- кашель;
- чхання;
- астматичний напад;
- алергію.
Людям з екземою, астмою та хронічною обструктивною хворобою легень навіть невелика концентрація пилу може погіршити стан здоров’я.
Алерголог Катерина ХАЙДАКІНА каже, що чхання та кашляння у пильному приміщенні – це нормальний захисний механізм організму.
Особливо вразливими до пилу є маленькі діти: у них вужчі дихальні шляхи й вони продовжують формуватися, як, власне, й імунітет. Крім того, діти значно нижчі на зріст, а в нижніх шарах повітря пилове забруднення завжди вище. Тому варто брати дитину на руки, коли у вас викликає сумніви якість повітря. Для прикладу, в ліфті, – радить мікробіолог.
Пилові кліщі і алергія
Пиловий кліщ – головний винуватець алергії на пил. Якщо у вас алергія на пилових кліщів, то зменшити їхню кількість можна такими методами:
- ковдри та інші постільні приналежності варто прати один раз на тиждень у гарячій воді (50-60°C);
- пухові та шерстяні подушки і ковдри варто замінити синтетичними;
- приберіть килими, тканинні гардини та оббивні меблі (там, де це можливо);
- прибирайте пил лише вологою ганчіркою;
- краще, якщо вологість у приміщенні не буде перевищувати 50%.
Дуже важливо й те, які речі є у вашій квартирі, в приміщеннях, де ви проводите багато часу. Отож, фахівці радять: хороша підлога краще, ніж хороший килим. Замість тканинних штор оберіть для ваших вікон ролети або жалюзі: їх легше мити. М’які меблі, іграшки, подушки, тканинні штори варто регулярно прати у гарячій воді або пилососити.
Мікробіолог розповідає, що в пилу у наших оселях та дворах живе майже 9000 різних видів грибків та бактерій. Цікаво, що інше дослідження показало, що в темних кімнатах бактерії живуть на 12% довше. Отож (крім прибирання) є сенс впустити більше сонячного світла у приміщення, де ви проживаєте та працюєте.
Ще в одному дослідженні проаналізували мікробне біорізноманіття пилу та показали, що воно істотно змінюється залежно від пори року. Згідно з результатами цієї роботи, величезну частку мікроорганізмів у пилі склали стафілококи та стрептококи.
Як додає Олена Лівінська, у пилі можуть бути й спори плісняви, збудники шкірних, шлунково-кишкових, респіраторних інфекцій, а також різноманітні вірусні частки. І вони можуть там виживати впродовж доволі тривалого часу. Наприклад, стафілококи зберігають свою життєдіяльність до кількох тижнів, а хвороботворні клостридії (наприклад, збудників харчових отруєнь чи правця) – місяцями чи навіть роками.
Окрім того, саме по собі вдихання забрудненого пилом повітря зменшує нашу резистентність до інфекційних збудників.
Чи можливо позбутися пилу
Чистота – це добре, але науковці все більше схиляються до гігієнічної теорії.
Суть її в тому, що життя в занадто чистих умовах (особливо коли мова йде про дітей) перешкоджає нормальному розвитку імунної системи.
– Контакт із бактеріями, які не викликають хвороби, конче необхідний. Адже саме це з дитинства тренує нашу імунну систему і вчить її відрізняти «своїх» від «чужих», – пояснює мікробіолог. – Якщо ж дитина не контактує у достатній мірі з бактеріями, у неї підвищуються ризики виникнення алергій, астми та аутоімунних захворювань.
Наприклад, деякі дослідження показують, що діти, яких виховували на фермі та ті, у кого є домашні тварини, рідше хворіють на астму та алергію.
Вологе прибирання варто робити хоча б раз на тиждень. Дослідження доводить, що це зменшує присутність бактерій та грибків у приміщенні.
Витирати пил потрібно в міру його накопичення. Отож здорова оселя – це цілком реально. Це баланс між чистотою та розумінням того, що не варто боятися світу, який нас оточує.
УП.Життя