Важливіше – не відсутність страху, а здатність подолати його. Основна причина страху – невідомість. Згадай дітей, котрі бояться темноти.
Якщо ми чогось не розуміємо чи не знаємо, це може нас злякати.У початкових класах діти не вміють постояти за себе. Особисто я, коли був дитиною, задерикуватого у дворі міг максимум злякати, взявши до рук цеглину чи щось інше. Завдяки цьому своє життя пов’язав зі спортом. Спочатку бокс, а далі – кікбоксинг. А, щоб навчитися добре битися, доводилося терпіти біль. Багато болю.
Спершу це було відчуття, яке тебе постійно гнітить, бо на організм постійно давить якась сила. Зараз, уже маючи знання, є розуміння, що так відбувається через вплив на нервові закінчення (рецепторні апарати, котрі закладені у внутрішніх органах та шкірі) вегетативних реакцій: коли звужуються судини, підвищується артеріальний тиск, розширюються зіниці і т. д. Біль дає організму сигнал про небезпеку. До цього треба прислухатися. Але в жодному разі не підкорятися.
Сучасна психологія має дані про те, що емоційна реакція на біль хоч і визначається природніми фізіологічними особливостями, але великою мірою залежить від умов виховання і обставин, в яких виросла людина. Скажімо, старше («незадіджиталізоване») покоління з гордістю може сказати, що їх «виховала вулиця» і вони більш стресостійкі.
Чутливість до болю у спортсменів різна. Є багато випадків, коли бійці продовжували поєдинки зі зламаними кінцівками, переломом ребра і т. д. Я сам, було, готувався до змагання із серйозною травмою, хоча думав, що це просто сильне забиття і, долаючи всі тренувальні етапи, терпів біль і навіть спарингувався.
Завдання спортсмена-початківця – підвищити свій больовий поріг. З досвідом ви навчаєтесь визначати ступінь травми і, навіть отримавши її, вже зможете не призупиняти тренувальний процес (якщо це не серйозна травма).
З часом присутність болю притуплюється. Це зв’язано з ти, що: кінцівки «набиваються»; організм пристосовується до болю та вже сприймає його не як сигнал тривоги, а як «знайому» ситуацію. Поступово ти звикаєш: «стиснув зуби» і терпиш. Робиш свою роботу.
Вас залишить у спокої невідомість, зникне страх і більше не буде причин впадати в паніку. Справжні критерії якісного бійця – це не відсутність страху, а здатність це долати.
Роман КРОЛЬ, уповноважений представник Спортивного комітету України в Рівненській області