Центр «Абіліс» у Рівному за вісім років став місцем, де відновлюють не лише рухи — а й віру в себе. Тут працюють з людьми після важких травм, інсультів, уражень нервової системи та військових поранень. Щодня пацієнти роблять кроки, які іншим здаються маленькими: піднімають руку, самостійно сідають, роблять перші кроки, вчаться ковтати чи говорити.
«Абіліс» називають центром світового зразка. Безперечно, заслужено, бо кваліфіковані спеціалісти з міжнародним досвідом не просто лікують, а допомагають відновити найголовніше – віру, що можна знову рухатись, говорити, жити. Тут кожен день починається з боротьби за рух пальців, зусилля стояти, ковтнути, усміхнутись. І кожен успіх пацієнта – це перемога всієї команди.
Про шлях цього центру, його філософію та справжні людські історії розповідає співзасновник і лікар-реабілітолог Олексій Левківський.
Шлях у професію і створення центру
– Олексію Олександровичу, медицина стала для Вас сенсом життя. На цій ниві здобули визнання, авторитет. Як йшли до свого успіху?
– Я закінчив Вінницький національний медуніверситет. За першою спеціалізацією лікар-невролог, за другою –.лікар реабілітаційної медицини. Тривалий час працював у Рівненській міській центральній лікарні ургентним лікарем-неврологом.
У 2018 році я та на той час фізичний терапевт Роман Захарчук заснували реабілітаційний центр «Абіліс» з надання послуг за напрямом фізична реабілітація.
Я як лікар, маючи ліцензію, надавав і амбулаторні медичні консультації.
Консультували пацієнтів також за напрямом неврологія і фізична реабілітаційна медицина.
Скільки пацієнтів проходять реабілітацію
– За короткий час заклад здобув гарну славу. Потік пацієнтів почав збільшуватися?
– Щороку в довоєнний період ми приймали близько 200 пацієнтів. У травні нинішнього року заклад ліцензували та переформатували в медичний центр на 33 стаціонарних ліжка. Протягом цього періоду в нас пройшли реабілітацію та лікування вже близько 100 осіб.
З якими діагнозами приходять
Основна категорія людей, які до нас поступають – це ураження головного мозку, інсульти. Звертаються на реабілітацію і пацієнти з пораненнями, побутовими травмами голови і хребта.
Тут наші фахівці надають такі ж послуги, як в лікарні – обстежують пацієнтів, призначають лікування, готують документи на комісію для оформлення групи інвалідності, виписують лікарняні листи.
Ми також роз’яснюємо родичам хворого, яку допомогу може надати для нього держава. Якщо після травми працездатність людини порушена і вона потребує сторонньої допомоги, то готуємо документи на експертну комісію для призначення групи інвалідності. Коли група присвоюється, то пацієнт може отримувати допоміжні засоби від держави.
Рівне – один із центрів підготовки реабілітологів
Хочу відзначити, що наша область займає лідируючі позиції з підготовки студентів у галузі фізичної реабілітації. У 2014 році з зони бойових дій почали приїжджати перші поранені. Вони потребували реабілітації. Фахівців цього напряму на той час уже готував Міжнародний економіко-гуманітарний університет. Тому для центрів реабілітації, які почали тоді відкриватися в Рівному, не було проблем, де взяти дипломованих фахівців.
На той час навіть міста-мільйонники, як-от Харків, Дніпро ще не готували таких спеціалістів. Вони були приємно здивовані, що в нашому відносно невеликому обласному центрі так стрімко розвивається напрям реабілітації.
Якщо не помиляюся, з 2018 року запрацювала державна програма з підготовки названих спеціалістів. І тоді ситуація по всіх містах вирівнялася.
Я ще є викладачем кафедри фізичної терапії Міжнародного економіко-гуманітарного університету. Студенти цього навчального закладу проходять у нашому реабілітаційному центрі, згідно з договором, практику. Чимало з них тепер у нас працюють.
Команда фахівців: хто працює з пацієнтами
– Розкажіть нашим читачам про Вашу медичну команду.
– Колектив налічує до 40 фахівців. Це лікарі, медсестри, молодші медсестри по догляду за хворими, ерготерапевти, які працюють з порушеннями функції руки, фізичні терапевти, що допомагають пацієнтам вставати, сідати, ходити, терапевти мови – вчать говорити, ковтати їжу. Бо ураження, які вони отримують, досить складні, оскільки зумовлюють стійке порушення працездатності й самообслуговування. Наша задача як реабілітологів зробити так, щоб людина потребувала допомоги в найменшій кількості. Тобто щоб вона могла самостійно одягнутися, зайти в туалет, у ванну, якщо є необхідність – відвідати магазин, по можливості повернутися знову до роботи. Це можливо при наданні повного спектру послуг.
На жаль, не кожне захворювання дозволяє відновити всі порушені функції. Бо маємо справу з тяжкохворими, які отримали поранення, травми, інсульти, що уражають частину нервової системи. Ця система від народження була чомусь навчена. Після захворювання людина почала жити без частини мозку і життєвого досвіду. Бо хвороба все це вбила.
Ми мусимо мозок відновлювати, перенавчати людину жити заново з цими порушеннями.
Хочу сказати ще про своїх колег. У 2022 році пішов на війну добровольцем лікар-невролог Андрій Веремчук. На фронті служить і Роман Захарчук. Ми з нетерпінням чекаємо їх повернення в наш колектив.
Як оцінюють успішність лікування
– Багатьох наших читачів цікавить, наскільки є ефективним лікування?
– У світі вже давно розроблені шкали, тести, які допомагають оцінити пацієнта, ефективність реабілітації.
Стан пацієнта, який прибув до нас на госпіталізацію, оцінюють лікарі відповідно до діагнозу. А реабілітаційна команда оцінює функціональний стан пацієнта по тестах і шкалах. Ми використовуємо різні предмети, інструменти, щоб зрозуміти, наскільки людина може себе обслуговувати. Наприклад, з’ясовуємо, що на момент реабілітації пацієнт може себе обслуговувати на 20 відсотків. Після проходження курсу реабілітації цей показник може становити і до 65 відсотків. Є ефективність? Тест показує, що є!
Приміром, пацієнт на момент госпіталізації був у візку і міг тільки на один бік повертатися. Після курсу лікування він може самостійно одягатися, проводити гігієнічні процедури, поїсти однією рукою, бо друга залишається не функціональна.
Так само щодо ходьби. Вона в пацієнта може бути не дуже швидка, як звичайна, але це дає йому можливість піти в магазин, повернутися назад, або самостійно піти в туалет. Ми це все фіксуємо в медичній документації.
Курс реабілітації – поняття в кожного різне. Приміром, приїжджає до нас пацієнт, який погано ходить. За два тижні ми його підтягуємо до рівня, який дозволяє ходити без допоміжних засобів. А хтось за цей період може тільки навчитися сидіти.
Бувають пацієнти, яких треба вчити ходити декілька кроків протягом двох-трьох місяців. Тут дуже важлива і підтримка родичів.
Не обладнання лікує, а команда
– Ви наголошуєте, що центр відповідає світовим зразкам. Можете про це розповісти детальніше?
– Часто пацієнти, їхні родичі хочуть побачити в нас якесь чудодійне обладнання. А в реабілітації чудодійним є не воно, а кваліфікована команда. Бо жоден пристрій або тренажер, якими б вони сучасними не були, не допоможуть так, як наші спеціалісти. Приміром, якщо пацієнту треба допомогти одягнутися, навчити ковтати їжу, зайти в туалет, то це зроблять тільки вони.
Щодо обладнання. Зокрема, ми використовуємо комп’ютерне зі зворотним зв’язком, де пацієнти вчаться на автомобілі, на симуляторі їздити. Бо це їм хочеться, і вони можуть потім повернутись у реальне життя…
Є бігові доріжки, вертикалізатори, тренажери для збільшення м’язової сили. Але це арсенал допоміжних засобів у руках команди.
Деякі медичні заклади закуповують багато різного розрекламованого обладнання. І вважають, що саме завдяки цьому буде проходити успішна реабілітація. Але… Знаю приклади, коли це новітнє обладнання взагалі не використовується, бо воно неефективне. Тому не знають, що з ним робити.
Режим і навантаження: що потрібно для результату
– Тут важлива і психологічна підтримка?
– Безсумнівно, але просто словом ніхто не лікує. Тут треба багато працювати і медикам, і пацієнту. За світовими дослідженнями, щоб у пацієнта був позитивний результат, йому треба отримувати на день 3-3,5 години інтенсивних занять. По буднях це шість-сім різних вправ по півгодини. У суботу теж з ними займаємося, щоб не забулося все напрацьоване. Для кожного пацієнта програма різна, але вона має бути інтенсивною.
Реабілітація військових та роль війни
– Через ваш центр проходять лікування і військові?
– В основному до нас звертаються пацієнти, які комісовані після військової служби. Діючі військовослужбовці проходять реабілітацію в державних закладах, у госпіталях. Але вони звертаються і до нашого медичного закладу, щоб продовжити курс реабілітації. Це стосується насамперед пацієнтів з ураженнями головного і спинного мозку. Бо ми на цьому спеціалізуємось. Ми для таких пацієнтів складаємо програму, надаємо в лікуванні знижку 7 відсотків. На даний момент у нас на реабілітації перебувають двоє військових – один із них після поранення, інший отримав інсульт під час несення військової служби.
На жаль, війна додала в наше життя багато стресу, негативу. Через це зросла кількість серцево-судинних захворювань, інсультів. Часто буває так: після загибелі на війні сина чи дочки інсульти через кілька днів отримують їхні батьки.
Травми в цивільному житті близького родича також призводять до стресових ситуацій.
Міжнародний досвід і навчання
– Ви особисто, ваші працівники мають можливість переймати досвід за кордоном?
– До 2019 року ми відвідували різні заходи, які проводились в Україні, в тому числі за участю реабілітаційних команд з Європи, Сполучених Штатів Америки. Але після ковіду, а затим повномасштабної війни все перейшло в онлайн-формат. При необхідності приватно зв’язуємося з нашими закордонними партнерами, просимо надати консультацію.
Відгуки пацієнтів як показник роботи
– Які відгуки отримуєте від пацієнтів?
– Позитивних відгуків надходить чимало. Нам важливий зворотний зв’язок. Ми не просимо нас розхвалювати. Цікавимося в пацієнтів, звідки дізналися про наш медичний заклад. Просимо поширювати в соціальних мережах інформацію про свій досвід, як проходило лікування. За цими відгуками ми оцінюємо нашу роботу, щоб змінюватися в кращий бік і рухатися далі.