Карантин відчутно змінив наше життя і настрій. Підігрівають тривожні думки постійні інформаційні повідомлення про хворих і померлих від нової азійської недуги, які потрапляють на очі в смартфоні і телевізорі. А ще розмови з близьким і друзями, які так чи інакше зводяться до теми світового карантину.
Звісно ж, можна спробувати побачити у цій кризовій ситуації щось добре, і з цих «лимонів» приготувати лимонад. Однак, не кожному це до снаги. Тож як справитися з тривожним настроєм і не піддатися паніці ми розпитали в рівненської психотерапевтки Галини Хилюк.
– Сильних проявів паніки зараз не видно, але вона ніби розчинилася в повітрі. Чому так відбувається? Хто більше схильний до панічних реакцій?
– Існує теорія, що українці – це люди здебільшого невротичного стилю мислення, тобто схильні до таких реакцій. Крім того, нині можна говорити про нагнітання паніки.
Звісно ж, існує небезпека для здоров’я і життя людей, введено обмежувальні заходи. Але зверніть увагу на інформацію, яка нині буквально довкола нас. Дуже багато на різних ресурсах є розмов не лише про карантин, а й про саму недугу, що його спровокувала.
Більше того, ці дані не завжди об’єктивні, емоційно забарвлені. Тому особи, які схильні катастрофізувати дійсність, «зависають», зациклюються на такій інформації, починають її відслідковувати, контролювати і ще більше боятися.
Звісно, в будь-якому суспільстві є люди, які живуть в очікуванні найгіршого. Вони хочуть мати гарантії на будь–який розвиток ситуації. Але життя не дає гарантій. Ніхто не можемо бути повністю впевнений у завтрашньому дні.
Бо життя – це невизначеність. Є люди, які не можуть так жити, а є й ті, хто може це прийняти, змиритися. Вони мислять приблизно так: «я знаю, що може статися будь-що, я не можу на це вплинути, тому житиму тут і зараз».
Вони задовольняються тим, що мають: дітьми, роботою, домашніми клопотами, своїми захопленнями. А перша категорія людей, як правило, намагається підготуватися до найгіршого.
Спираючись на свій професійний досвід, можу умовно поділити таких людей на кілька груп: ті які живуть минулим (радощами і образами), та ті, що бояться завтрашнього дня, живуть у страху. І одні, й інші проживають, як на автопілоті.
Це часто призводить до депресій і різних тривожних розладів.
– Тобто схильність до тривоги – це особливість характеру і від цього ніяк не можна відійти, позбутися?
– Все залежить від людини і її волі. Коли я спілкуюся з пацієнтами, то нерідко стикаюся з тим, що люди не дуже розрізняють уявні (надумані) і реальні проблеми.
Тому в кризові періоди багато людей піддаються паніці, метушаться, біжать щось скуповувати і нерідко наражають себе на ще більшу небезпеку.
Можуть бути панічні атаки. Це раптовий страх з яскравими тілесними відчуттями: задишка, посилене серцебиття, незначне підвищення температури.
Варто сісти і «відпустити» страх, заплющити очі і глибоко дихати. Тривога за якийсь час спаде. Не варто приймати заспокійливе.
Бо коли закінчиться його дія, сильна тривога може повернутися.
– Навіть тверезомисляча людина «заражається» панічними настроями, починає діяти необдумано. Як себе захистити від цього?
– В умовах загальної паніки спрацьовує емоційне мислення: «як всі». Тоді здається, що ці панічні дії страхують від небезпеки, дають ілюзію гарантій. «Заразитися» такими настроями досить просто.
Але перш, ніж щось робити, потрібно увімкнути критичне мислення. Зупинитися і запитати себе: чому я цьому вірю, якщо станеться щось погане, що я зможу зробити, як вплинути? Прислухайтесь до порад, але живіть своїм розумом.
Перестаньте постійно моніторити всю інформацію про коронавірус.
Якщо хочете дізнатися щось нове по цій темі, шукайте джерела, які будуть надавати об’єктивну інформацію (наприклад, коли про хворобу розповідають вірусологи, досвідчені медики, а не «диванні» експерти).
Навіть якщо вам страшно, не варто відмовлятися від звичних справ: приготування їжі, прибирання, прання, читання, занять із дітьми, спілкування з рідними. Не варто «заклякати» в очікуванні біди.
Щоденні ритуали дають відчуття, що життя продовжується і убезпечать від зриву, коли криза завершиться. Адже рано чи пізно вона таки мине.
Як би банально це не звучало, використайте цей час із користю. Навчіться того, що вас завжди цікавило, але на що бракувало часу.
Не дзвоніть друзям аби вчергове обговорити ситуацію з карантином. Краще поговоріть про те, що вас об’єднує, пригадайте веселі спільні моменти.
Пам’ятайте, що фізична активність знімає тонус в тілі, викликаний стресом. Якщо людина часто стресує, то більше хворіє. Тут стануть у нагоді дихальні вправи, йога, біг, їзда на велосипеді, домашній фітнес.
Якщо володієте технікою медитації – робіть це. Якщо ні – прогуляйтесь на вулиці (звісно уникаючи скупчень людей). Послухайте приємну музику, поспостерігайте за природою, послухайте пташиний спів. Одним словом, знайдіть те, що вас заспокоює і користуйтеся цим частіше, неважливо це вишивання хрестиком чи висаджування розсади на дачі.
– Як допомогти старшим родичам, батькам справитися з негативом?
– Викинути телевізор через вікно (сміється, – прим авт.). Це, звісно ж, жарт. Але перебування в чотирьох стінах лише посилює страх, тривожність. Тому я раджу більше спілкуватися з батьками, обговорити свої плани і мрії.
Це теж дасть їм надію і розуміння, що життя триває і зрештою все буде добре. Запропонуйте їм переглянути якийсь фільм, а потім обговоріть його. Згадайте якісь цікаві епізоди з вашого життя.
– А як в цей час розмовляти з дітьми, як правильно їм пояснити ситуацію?
– Тут теж важливо не перегнути палицю. Пояснити простими словами. Старші діти усе розуміють і знають, але якщо ми бачимо якусь тривожну поведінку, то варто спробувати втрутитися. Запитати: для чого це тобі? Чому ти весь час переглядаєш статистику?
Що ти відчуваєш, коли контролюєш цю інформацію? Як ти можеш зарадити іншим у цій ситуації? Тобі страшно? Такі запитання і відверта розмова дозволять їм краще себе зрозуміти, а отже, і менше боятися.
Щоб відволікти дітей від негативу, підійдуть будь-які спільні сімейні заняття: настільні ігри, складання пазлів, перегляд фільмів, читання книг, прогулянка чи висаджування квітів на клумбі. Проводьте час разом і будьте здорові.
Наталія НИРКОВА
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»