Неподалік будинку росте ялівець, прикрашений з нагоди зими синьо-фіолетовими ягодами. Придивіться. Може, біля вас теж посадили. Це так гарно.
У світі, наскільки відомо, налічується понад 70 видів цієї морозостійкої рослини, яка існує на нашій планеті мільйони років. Усі частини ялівцю виділяють фітонциди. За своїми бактерицидними властивостями він не має собі рівних.
Ялівець дуже декоративний. Особливо взимку, на фоні білого снігу. Крім декоративного, ще й досить прикладний.
З історії джину відомо, що цей напій винайшов у ХVIІ столітті професор Лейденського університету Сільвіус Франціскус. Він оцінив насамперед лікувальні властивості настоянки ялівцю. У період страшних епідемій вона вважалася справжньою панацеєю, яка уберігала від чуми. Ялівець перекривав запах спирту і дезінфікував організм. Оскільки вчений презентував своє відкриття як ліки, то й продавався перший джин, який називали латиною genever, в аптеках. Настоянки для зняття стресу в домашніх умовах
Як це буває з настоянками, пацієнти швидко виявили емпіричним шляхом, що спиртова настоянка ягід ялівцю набагато приємніша на смак, аніж більшість тогочасних напоїв.
Згодом джин став навіть британською класикою. Англійці скоротили слово genever до gin.Найбільшої популярності джин набув 1689 року, коли всі французькі товари (спиртні напої також) були заборонені. Саме тоді англійці почали будувати перші винокурні з виробництва та виготовлення джину. З часом він подорожчав і бідняки перестали пити джин через його високу ціну. Зате напій розсмакували аристократи. Тим паче, що якість джину з часом помітно поліпшилася.
Крім того, виявилося, що джин дуже підходить для різноманітних коктейлів, які подобаються багатьом. У Фінляндіі, де ялівець особливо цінують, він незмінний інгредієнт національного фінського пива – сахті.
Людмила СТУПЧУК