Легендарна волонтерка-парамедик Юлія Паєвська, відома за позивним Тайра, розповідає про те, як її свідчення про російські злочини сприйняли в Гельсінській комісії США, і свої подальші плани виданню НВ.
Після звільнення із тримісячного російського полону легендарна парамедик-волонтерка Юлія Паєвська (Тайра) розповіла про виняткову жорстокість російських окупантів по відношенню до українських полонених членам Гельсінської комісії США. НВ звернувся до Паєвської із проханням прокоментувати, як до її свідчень поставились в Америці.
— Як на ваші свідчення стосовно дій російських окупантів відреагувала Гельсінська комісія США?
— Насправді представники комісії були вражені моїми свідченнями. І за результатами, які вони зараз ухвалюють, бачу, що мене почули. Тому вважаю, що тільки заради цього варто було туди їхати, витрачати час, нерви та здоров’я. Я просто вражена тим, що мене почуто.
— Із того, про що ви розповідали Гельсінській комісії, які саме наведені вами факти дій російських окупантів справили на комісію найбільше враження?
— Гадаю, що загалом усе разом. І це тільки маленька частинка, що я озвучила з того, чого була свідком. Не думаю, що щось конкретно стало для них якимось дивом чи новиною. Думаю, вони собі уявляли [дії російських окупантів]. Але, можливо, вони не уявляли масштабу цього всього [звірства].
— А що особисто вас найбільше вразило й запам’яталося, доки ви перебували в полоні?
— Мене вразила брехня й лицемірство російських загарбників. У мене склалося враження (можливо, хибне), що дехто з них прекрасно усвідомлює, що вони роблять щось не те й що вони неправі. Але й далі продовжують це все робити. Можливо, через те, що вже занадто багато скоєно злочинів і вони усвідомлюють, що прощення їм не може бути.
— Як взагалі ваші зізнання сприймали в США?
— У мене було багато зустрічей із конгресменами та політиками. Вони детально розпитували про ситуацію в Україні, з чого я зробила висновок, що їх це справді дуже цікавить. Їх цікавить, з ким вони мають справу. Тобто світові не байдуже, що відбувається [в Україні]. І це дуже круто.
За словами Юлії Паєвської, у в’язницях загарбники постійно знущаються над полоненими й не дають можливості зв’язатися з рідними
Найбільше з моїх розповідей їх вразив героїзм захисників Маріуполя. Те, що я бачила на власні очі, як захисники тримались, як ухвалювали рішення навіть, коли здавалося, що виходу немає, але знаходили правильне рішення. Як героїчно працював 555-й військовий госпіталь, усі медики, які зараз в полоні [щонайменше 50 осіб], і за весь час обміняли лише кілька з них. Оця героїчна історія госпіталю, усіх медиків, хірургів, лікарів, медсестер і навіть санітарок, як всі фантастично працювали, давали раду тому страшному потоку поранених. Це був просто жах — ріка поранених, ріка крові.
— Чи відомо вам, чим зараз займається підрозділ Янголи Тайри?
— Усі медики, які можуть (бо там є люди з малими дітьми й дівчата), беруть участь в обороні країни. І дуже вдало, до речі. Слава богу, що я заборонила всім їхати в Маріуполь [на початку повномасштабної війни], бо Янголи Тайри хотіли туди приїхати, щоб бути разом. Тому зараз вони розосереджені по тероборонах, по військах, в ЗСУ пішли багато хлопців та дівчат. І я ними дуже пишаюся.
Окрім волонтерської діяльності та надання медичної допомоги, Юлія Паєвська професійно займається спортом та брала участь у міжнародних змаганнях Ігри нескорених (Invictus Games)
— Чи плануєте знову повернутися до підрозділу й чим хочете у ньому займатися?
— Так, я планую відновити Янголів, бо необхідність в евакуації все ще є і ця потреба дуже висока. А займатися планую парамедициною, координацією, можливо, викладанням.
До речі, щодо координації. Зараз я займаюся захисниками Азовсталі, які повернулися під час обміну полоненими, і вони теж готові додати свідчення і для Гельсінської комісії, і для будь-кого. Бо цей жах [з боку Росії] треба зупиняти й посилювати міжнародний вплив [на РФ].