Зустріч у Колегіумі Рівного відбулася, хоч і була перервана.
Війна нахабно увірвалася в наше життя й примушує жити за її законами. Але не в її владі змінити бажання людей іти наміченим курсом. Навпаки, війна загострила почуття спротиву – діяти, творити щось нове, не змінювати життєвого азимуту. Хоч і важко, але торувати шлях до визначеної мети.
Думаю, не я одна помітила, що в наш час активізувалась діяльність письменників і журналістів. Мої колеги по перу тепер часто бувають в університетах, школах дитсадках. «Ходіння в народ» – це певний формат роботи, підказаний сучасними воєнними умовами життя. Ось і цими днями я мала зустріч із шестикласниками ліцею «Колегіум», що на вул. Т. Шевченка. Хоча маю багатий педагогічний досвід, та завжди ретельно готуюся до подібних заходів, враховуючи фахове спрямування закладу, вік аудиторії, можливі варіанти запитань до мене й таке інше.
Слід зауважити, що адміністрація ліцею, учителі приділяють достатньо уваги прищепленню дітям любові до читання книжок. Я побувала у цій школі уже вдруге на запрошення вчительки української мови і літератури Лариси Володимирівни Рудюк, популяризаторки творчості місцевих письменників. Школярі-ліцеїсти, за моїми спостереженнями, прийшли на зустріч достатньо вмотивованими. Це означає, що нашій зустрічі передувала підготовча робота класних керівників та учителів-філологів. Як потім з’ясувалося, деякі з учнів пишуть вірші та прозу і їхні роботи навіть увійшли до колективної збірки «Чари читацького бюро», створеної впродовж просвітницького навчально-практичного проєкту КнигоСтудія «Читацьке Бюро».
Шкода, що наш цікавий захід перервала повітряна тривога. Багато чого було мною підготовлено. На жаль, не реалізовано. Вірю, що наші нові творчі зустрічі ще попереду. Дякую колективу вчителів за запрошення та гідну увагу до рідної мови й національної культури.
Віра МЕЛЬНИКОВА, письменниця