У Рівненській ОДА відбувся онлайн-брифінг присвячений темі шахрайства та протидії йому.
Спікери: начальниця відділу нагляду за територіальними органами поліції Рівненської Рівненська обласна прокуратура Ольга Матвійчук та заступник начальника слідчого управління Поліція Рівненської області Ігор Коцюбинський. Модерував захід директор департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій ОДА Олександр Поліщук.
Проблема шахрайства є актуальною не тільки для Рівненщини, а й для усієї України. Стан розкриття та досудового розслідування даних злочинів є пріоритетним напрямком діяльності правоохоронних органів. З початку року ГУНП в Рівненській області розпочало 1372 кримінальних проваджень за фактами шахрайств.
Існує декілька найпоширеніших шахрайських схем. Перша схема має умовну назву:
«Благодійна схема»
В основі цього правопорушення – маніпулювання свідомістю жертви в умовах воєнного стану в Україні. Аби не потрапити у пастку шахраїв варто перевіряти «благодійників» на предмет перебування їх у Реєстрі неприбуткових установ та організацій та витребувати установчі документи тощо.
Друга схема має назву:
«Родич або друг у халепі»
Ця схема може реалізовуватися шляхом злому сторінок у соціальних мережах та розсилок маніпуляційних повідомлень із проханням допомогти перерахуванням грошей, а також дзвінків на мобільні номери у нічний час, коли пильність людини пригальмована.
Третє схема:
«Соціальна допомога»
Розповсюдження завідомо неправдивої інформації через соціальні мережі про програму соціальної підтримки жителям України під час воєнних дій. За цією схемою громадяни добровільно передають дані, що є достатніми для незаконного заволодіння грошовими коштами на їх банківському рахунку.
Четверта схема:
«Phishing»
Застосування цієї схеми відбувається на основі методів, що мають на меті змусити громадянина розкрити персональні дані або іншу інформацію, яка є конфіденційною. Шахраї використовують текстові повідомлення або електронні листи зі шкідливим вкладенням.
Аби вберегтись від даних шахрайських схем, перш за все потрібно не повідомляти паролі, CVV/CVC код банківської картки та баланс вашого банківського рахунку.
У разі втрати коштів чи майна внаслідок протиправних дій зловмисників потрібно терміново звернутися до найближчого відділу поліції або зателефонувати на номер 102. Також можна залишити звернення про вчинення злочину на сайті Департаменту кіберполіції НПУ https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
Якщо невідома особа цікавиться реквізитами платіжних карт чи іншими вашими персональними даними або вимагає грошей за «допомогу» родичеві – потрібно негайно обірвати розмову. Після цього потрібно перевірити інформацію та зателефонувати родичу, про якого йде мова, на гарячу лінію банку, оператора мобільного зв’язку тощо.
Підозрілі вебсайти можна перевірити на сервісі Кіберполіції “STOP FRAUD”: https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ або на сервісі Асоціації “ЄМА” CheckMyLink: https://check.ema.com.ua/
Рівненська ОДА
Читайте також: 2,33 проміле алкоголю — нетверезий водій скоїв ДТП