Муніципальна програма сталого розвитку дає шанс рівнянам покращити стан своїх багатоквартирних будинків, вкладаючи менше коштів. Щороку всі охочі долучитися діляться на дві категорії: основний та резервний перелік.
Часто мешканці засмучуються, коли їхній проєкт відтерміновується, адже сподіваються на ремонт чи реконструкцію, які поліпшать умови їхнього проживання. Однак, як свідчить практика, ті, хто ще вчора був резервним, уже сьогодні можуть бути серед перших, хто таки втілить заплановане. Так сталося і з ОСББ «Електроапарат» (вул. Гагаріна, 3). Тут уже невдовзі можуть розпочати капітальний ремонт інженерних систем у підвалі. Про це нашій газеті розповів голова цього об’єднання Роман КОБЗЄВ.
– ОСББ офіційно зареєстрували у квітні цього року й одразу ж подали заявку на участь у муніципальній програмі. В будинку, який ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х, проблем вистачає. Але вирішили почати з комунікацій. Досі в будинку діяв житловий кооператив. Обслуговуванням нібито займався ЖЕК ЖБК. Потім будинок перейшов до управляючої компанії. Люди справно платили квартплату, але по-суті нічого не робилося.
У Рівному створюють будинок ветеранів
Тож нині тут є чимало комунальних негараздів. Будівля дуже запущена. Однак свого часу кооператив уже брав участь в «муніципалці», тому цього року наш проєкт потрапив до резервного списку, що дуже розчарувало мешканців. Та згодом нам повідомили, що 8 «резервних» ОСББ зможуть реалізувати свої задуми. Не дуже багато в нас часу на підготовку і збір коштів – лише два місяці. Але, сподіваюся, встигнемо. Тож нині оформляємо документи через систему «ProZorro», будемо визначати виконавця і далі вже займатися ремонтом.
– Романе Анатолійовичу, ви згадали, що кооператив, який діяв у цьому будинку, вже брав участь у муніципальній програмі. Що саме було зроблено?
– Кілька років тому поставили ІТП в підвалі, лічильники, частково утеплили фасад (практично півбудинку). Останнє, на мою думку, виконано не дуже якісно, багато недоробок. Те саме стосується й ІТП. Бо обладнання хоч і встановили, але не обслуговували так, як слід. Адже управляюча компанія не оплачувала цю послугу. Коли система вийшла з ладу, ремонтувати її ніхто не прийшов. Тому весь сезон мешканці оплачували тепло не за лічильником, а за площею квартири. Йдеться про дуже великі гроші. І до чого не візьмись – схожа ситуація. Тож коли мене запросили очолити новостворене ОСББ, вирішив погодитися і навести лад у будинку. Після спілкування з людьми подали заявку на участь у муніципальній програмі.
– Реконструкція комунікацій – серйозний проєкт, який вимагає немалих вкладень. Мешканці готові до цього?
– Заявлена вартість проєкту становить трохи більше як мільйон гривень. Внесок мешканців – 40%. Люди підтримують майбутній ремонт. Це будинок високовольтників. Здебільшого там живуть ті, хто вселився відразу після здачі в експлуатацію. Мешканці вперше зіткнулися з тим, що не потрібно комусь давати кошти і невідомо куди вони потім підуть. Раніше у них був кооператив. Не було рахунку в банку. Мешканці платили квартплату спочатку жекові, а потім управлінській компанії. А на значні роботи здавали гроші голові кооперативу. Так щось у будинку й робили. Тепер же всі розуміють, що є окремий рахунок ОСББ в банку і кожен може перевірити, скільки там є коштів. Люди дуже здивовані і задоволені. Тож і на майбутню реконструкцію здають гроші непогано. Хоч, звісно, як і в будь-якому будинку є певна кількість тих, хто завжди проти.
– Цього разу обирати виконавця для запланованих робіт доведеться через систему «ProZorro». Які, на вашу думку, тут можуть бути труднощі?
– Найголовніша в тому, що це нова для нас система. Не думаю, що вона набагато складніша, порівняно з тим, як ми працювали раніше. Потрібно добре розібратися і звикнути. Трудність, яку я вже бачу, – це необхідність оформляти більше документації і подавати її в електронному вигляді. Будемо сподіватися, що все буде добре. Проєкт наш уже готовий, віддали його на експертизу, реєструємося на «ProZorro».
Раніше ми брали участь в муніципальних програмах. Тоді було трохи простіше. Давали оголошення в газету і представники фірм надсилали заявки. А вже на тендері визначали виконавця за заданими параметрами. Того, хто зробить якісно і в межах кошторису, або й за менші кошти. У таких випадках, як правило, економія відбувається за рахунок вартості робіт, а не матеріалів. Адже фінальна експертиза забракує погану якість. Крім того, виконавці дають гарантію на свою роботу і, за потреби, проводять додаткові ремонти.
– Ви – досвідчений голова ОСББ. Як вважаєте, що найскладніше у проєктах, які задумують та втілюють об’єднання?
– Найважче – це збір коштів. Спілкуєшся, пояснюєш, переконуєш, наводиш цифри та аргументи, але однаково знаходяться люди, які не хочуть здавати. Викручуються, щось вигадують. Приміром, зараз втілюю проєкт із заміни ліфта в одному з під’їздів у ОСББ «Оселя-Рівне», що на вул. Лермонтова, 7. Одна мешканка, яка живе на 10 поверсі, каже: «Я ліфтом не користуюся, тому не хочу платити». Спускається на 8 поверх, звідти викликає ліфт і їде. Пояснюю, що з часом поставимо карткову систему, тож вам все одно доведеться платити за ліфт. Найбільша проблема в тому, що люди живуть ще старими принципами. Сподіваються, що прийде «добрий дядечко» і зробить їм усе безкоштовно. Хоч мали б уже зрозуміти, що капітальні ремонти чи заміну обладнання безоплатно ніхто не робитиме.
Спілкувалася Наталія НИРКОВА
Постійно бути в курсі новин вам допоможе наш Telegram